КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) № 8 "ЧЕРЕМУШКИ" НОВОМОСКОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 





Методична робота

ПРО ОКРЕМІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

У 2023/2024 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-doshkilnoyi-osviti-u-20232024-navchalnomu-roci

 

 

ПРО ОКРЕМІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

У 2022/2023 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-doshkilnoyi-osviti-u-20222023-navchalnomu-roci

 

 

НАСТУПНІСТЬ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ОСВІТОЮ

 

Інструментарій оцінювання готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи:

методичні рекомендації

https://lib.iitta.gov.ua/735298/

 

 

 

Алгоритм підготовки відеозаняття для дошкільників

Доберіть додатки й програми

На якість відеозаняття впливають не лише характеристики камери, а й вдалий монтаж і додаткові відеоефекти. Тож під час підготовки відеозаняття скористайтеся додатками чи програмами, які допоможуть удосконалити відео: змонтувати, накласти звук і текст, стиснути до оптимального розміру, додати частину мультфільму чи музичного кліпу тощо

Облаштуйте місце для зйомки

Окрім вас, у кадрі діти також постійно бачать заднє тло. Тому оберіть гарне місце для зйомки та подбайте про лад у кадрі. Перевірте, щоб не було зайвих предметів і звуків, які можуть відволікати глядачів. Викладайте лише необхідні матеріали, вчасно прибирайте їх і кладіть на місце. Камеру зафіксуйте на відстані так, щоб діти добре бачили всі дрібні деталі

Продумайте зміст

Як і традиційні, відеозаняття мають бути навчально-розважальними. Коли плануєте їх зміст, використовуйте тематичний підхід і враховуйте програмові вимоги для певного віку. Намагайтесь охопити всі розділи освітньої програми. Види активностей для відеозанять обирайте ті самі, що й у групі: мовлення, слухання, сприймання зором, маніпулювання, рух тощо. При цьому намагайтеся, щоб вони були різноманітними, та поєднуйте їх щоразу по-різному

Доберіть вправи

Під час занять застосовуйте як нові, так і вже відомі ігри та ігрові вправи. Якщо це нова гра, то приділіть увагу тому, щоб пояснити правила. Якщо відома — нагадайте важливі моменти, а також опирайтеся на досвід попередніх зустрічей. Так ви спонукатимете дітей іще раз переглянути минулі відео. Розробіть різні варіанти, як виконувати вправу, щоб діти мали змогу зробити це як наодинці, так і разом з дорослими. Щоб дошкільникам було цікавіше, об’єднайте сюжети зустрічей у серіал за допомогою одного героя, предмета чи ритуалу

Підготуйте матеріали

Для того щоб залучити дітей до активної діяльності, необхідні як демонстраційні, так і роздаткові матеріали. Тож подбайте про них заздалегідь. З демонстраційними матеріалами все просто: розмір обирайте такий, щоб не губився в кадрі, а зміст — відповідав віку дітей. До того ж уникайте заламінованих картинок або з глянцевою поверхнею, бо вони відсвічують. Про необхідні для заняття роздаткові матеріали заздалегідь повідомте батьків, щоб вони мали змогу їх підготувати. Якщо змістом заняття передбачена участь дорослих, зверніть на це їхню увагу на початку заняття

Тримайте зворотний зв’язок

Починайте кожну зустріч з прозового або віршованого привітання. Пам’ятайте про вікові можливості дітей. Спілкуйтеся з молодшими дошкільниками короткими та простими фразами. З дітьми середнього й старшого дошкільного віку говоріть складними реченнями й уникайте запитань, які потребують однослівної відповіді. А також стимулюйте їх висловлювати власні думки й аргументувати їх. Завершуйте зустріч прощанням, у якому за потреби анонсуйте наступне заняття

Дотримуйте регламенту

Тривалість заняття залежить від віку дітей і гігієнічних вимог. Лікарі рекомендують обмежувати комунікацію з девайсами дитини віком 3—5 років до 15 хв на добу. Дітям 6—7 років можна розширити доступ до екранів до 20—25 хв. Тож зважайте на ці вимоги та памʼятайте, що перегляд відеозапису заняття є частиною визначеного часу

Перевірте готове відео

Після того як створили відео, запросіть «фокус-групу» переглянути його. Наприклад, надішліть матеріал колезі з проханням висловити свої коментарі та враження. Але ліпше, щоб оцінювали заняття не лише дорослі, а й дитина або кілька дітей приблизно того самого віку, що й ваші вихованці. Так ви побачите включеність, реакцію та зацікавленість потенційного глядача

Дистанційні заняття з дошкільниками: дев’ять нових ідей 

У зв’язку з воєнним станом у країні більшість дитячих садків не приймає вихованців. Одні не мають змоги працювати зовсім, а другі проводять дистанційні заняття. Однак цього разу, на відміну від карантину, ситуація набагато тривожніша. Багато родин змушені були переїхати в інші місця проживання, що спричиняє додатковий стрес. Тож за допомогою занять ви маєте змогу не лише зайняти дітей, а й налагодити місток зі звичайним життям. Добирайте такі завдання, які батьки зможуть виконати разом з дитиною і навіть поєднати з хатніми справами. Пропонуємо дев’ять ідей для дистанційних занять.

1. Відеоінструкція, як складати одяг

Перша проблема, з якою зіткнулося багато батьків, — безлад у кімнаті дитини. Якщо в дитячому садку дошкільники звикли самі складати свої речі перед сном, то вдома, коли поряд немає вихователя, вони про це правило забувають. Нагадайте вихованцям, що вдома теж потрібно підтримувати лад. Запишіть для них відеоінструкцію, як складати одяг. Щоб перевірити, як діти виконують це завдання, попросіть батьків сфотографувати сам процес і результат — складені речі дитини.

2. Ранкова зарядка в прямому ефірі

Оскільки не всі мають зараз змогу гуляти з дітьми на вулиці, батьки мають організовувати рухову активність удома. У цьому їм допоможе ранкова зарядка разом з педагогом за допомогою відеозв’язку. Завчасно домовтеся, о котрій проводитимете зарядку з дітьми. Запишіть її на відео та надішліть посилання родинам, які не мають змоги підключитися в прямому ефірі.

Головне — відтворити вдома режимний момент, до якого дошкільники звикли в дитячому садку. Використайте відомі дітям рухи й музичний супровід. А щоб заохотити дітей, запропонуйте їм продемонструвати батькам, як вони вміють виконувати вправи, і проконтролювати, як їх виконують мама й тато. Така спільна зарядка подарує всім членам родини заряд позитивних емоцій на весь день.

3. Гра «Допоможи Петрику»

Ще одна проблема сьогодення — дитина повсякчас потребує уваги, а отже, часто заважає батькам займатися хатніми справами. Тож запропонуйте їм організувати з дитиною гру «Допоможи Петрику». Запишіть відеозвернення від імені знайомої дітям іграшки-персонажа, яку використовуєте на заняттях у групі. Або від імені хлопчика Петрика з відомого мультфільму.

У зверненні повідомте, що Петрику потрібна допомога. Він забув у центрі розваг свою улюблену іграшку, а зараз центр зачинений. Петрику потрібна перепустка з кодом, інакше його туди не пустять. Тож Петрик передав батькам конверт із завданнями, які дитина має виконати протягом дня та дізнатися код. За кожне виконане завдання дитина отримує від батьків по букві, з яких потім має скласти кодове слово, приміром: ключ/вхід. Завдання — будь-які посильні дитині хатні доручення. За потреби батьки можуть проводити цю гру протягом двох-трьох днів. Наприкінці підсумкового дня батьки разом з дитиною складають паперові листочки з буквами в слово, фотографують і надсилають вихователю. На наступний день отримують відео з подякою від Петрика.

Така гра не лише допоможе зайняти дитину вдома, а й заохотить її допомогти персонажу, розвиватиме її творчу уяву й фантазію. А головне — допоможе батькам в ігровій формі створити ситуацію, коли завдання необхідно виконати обов’язково.

4. Кулінарні майстер-класи

Оскільки вся родина довго перебуває разом удома, у багатьох кухня стала найбільш відвідуваним приміщенням. Причому батьки тут не лише готують їжу, а й працюють, поки діти дивляться в кімнаті мультфільми та грають у комп’ютерні ігри. Але коли дітям набридають ці заняття, вони перебираються в кухню. Часто батьки виганяють їх назад до кімнати, однак і тут можна розв’язувати виховні й освітні завдання.

Організуйте для дітей і батьків кулінарний майстер-клас онлайн і запропонуйте приготувати, наприклад, веселу яєшню, яку дитина сама прикрасить зеленню. Або взяти участь у конкурсі бутербродів. Для цього завчасно попросіть батьків вивчити разом з дитиною цікаві факти про бутерброди. Під час конкурсу, поки мама чи тато готує інгредієнти, проведіть для дошкільників бліцопитування: що є основним компонентом бутерброда; з чого готують традиційний бутерброд; як перекладається слово «бутерброд» з німецької мови; чим відрізняється простий бутерброд від складного тощо. Відтак попросіть батьків сфотографувати готові бутерброди й надіслати в загальний чат для голосування.

5. Дидактична гра «Вгадай, чого не стало»

Часто педагоги вважають, що дорослий обов’язково має перебувати поряд з дитиною під час дистанційних занять. Однак не всі завдання потребують від батьків сидіти разом з дитиною перед комп’ютером. Потрібно давати дошкільникам змогу бути самостійними. Запишіть відео дидактичної гри «Вгадай, чого не стало».

Візьміть кілька великих предметів, щоб їх було добре видно. Наприклад, ножиці, лінійку, книгу, ляльку, м’яку іграшку, гребінець. Сторонні предмети приберіть з поля зору дитини. Нагадайте правила гри: уважно подивитися на предмети на столі, запам’ятати їх. Заплющити, а потім розплющити очі та вгадати, чого не стало. Завдання батьків — проконтролювати, щоб дитина не розплющувала очі передчасно.

Цю гру також можна проводити в записі. В такому разі проговорюйте правильну відповідь, щоб дитина себе перевіряла. Запишіть кілька таких ігор з різними предметами, зокрема за різними лексичними темами. Наприклад, перукарське й канцелярське приладдя, овочі, фрукти. Гра розвиватиме в дітей пам’ять, увагу та спостережливість.

6. Графічний диктант

Старшим дошкільникам запропонуйте завдання, що потребує зосередженості та уважності, — виконати графічний диктант. Для цього батьки мають підготувати робоче місце, за яким дитині буде зручно, і забезпечити тишу в кімнаті.

Малюнком може бути будь-яка фігура, але не дуже велика: будинок, танк, собака, риба, робот. Розраховуйте час так, щоб дитина встигла за заняття виконати графічний диктант до кінця. Тривалість заняття — не більше 10 хвилин.

Візьміть аркуш у клітинку та поясніть дитині, що зараз ви малюватимете разом з нею по клітинках, але не кажіть, яку саме фігуру. Щоб вийшов малюнок, дитина має уважно слухати, в якому напрямку проводити лінії та скільки клітинок вправо-вліво, вгору-вниз відраховувати. Відтак почніть чітко промовляти напрямок руху руки й паралельно малюйте фігуру на своєму аркуші, а дитина — на своєму. Наприкінці заняття покажіть дітям на екрані свій малюнок, і кожна дитина має звірити, чи так у неї вийшло. Таке завдання розвиває увагу, вміння слухати, логіку, просторову уяву, а також готує руку до письма. Тож рекомендуйте його батькам майбутніх першокласників.

7. Майстер-клас «Робимо корисні речі»

Один з варіантів дистанційного заняття з дітьми й батьками — майстер-клас, під час якого вихователь показує, як зробити з дитиною поробку чи намалювати малюнок у нетрадиційній техніці. Відколи вперше запровадили дистанційне навчання, таких майстер-класів було багато, але тоді педагоги не враховували того, що не в усіх удома є, наприклад, кольорові серветки чи воскова крейда. А також батьки часто запитували, що робити потім з продуктом спільної діяльності. Тож проаналізуйте попередні помилки й робіть з дітьми та батьками те, що вони потім використовуватимуть.

8. День хвастощів

Наприкінці тижня запропонуйте батькам проводити з дітьми «День хвастощів» і викладати в чат досягнення дітей. Діти хвалитимуться, що вони зробили: які малюнки намалювали, які бутерброди з мамою приготували, які пісні й вірші вивчили, як допомогли молодшому брату чи сестрі, які завдання вихователя виконали тощо.

Також запропонуйте кожне досягнення дитини записувати на кольорові листочки й збирати їх у папку або прикріпляти на дошку, робити фотографії дитячих робіт, записувати відео. Адже це допоможе не лише поповнити портфоліо дошкільників, але і зробити кожен день удома незабутнім.

9. Аудіоказка від вихователя

Сприймання художньої літератури — один з основних видів діяльності дітей. У дитячому садку вихователі регулярно розповідають або читають дітям казки, оповідання, байки, а потім обговорюють їх з ними. Однак у багатьох родинах немає традиції сімейного читання. Батьки часто не знають, як зацікавити дитину книгою.

Для того щоб організувати з дітьми заняття зі сприймання художньої літератури, запишіть, як ви розповідаєте чи читаєте казку, і надішліть батькам посилання на відео. Зробіть серію записів і кожен раз анонсуйте наступну казку, щоб діти на неї чекали. Для цього використовуйте саме запис відео, а не прямий ефір. Так батьки матимуть змогу вмикати його дитині перед сном, коли вона вже заспокоїться та буде готова слухати.

Як поліпшити дистанційні заняття з дітьми

 

Плануйте заняття з дітьми з урахуванням їхнього віку та плану заходів у дитячому садку. Так ви матимете змогу пройти основні теми, які мали опрацювати з дітьми в групі.

 

Обговоріть завчасно з батьками, о котрій проводитимете заняття.

 

Проводьте заняття в дні найвищої працездатності дітей: у вівторок, середу та четвер.

 

Обирайте для заняття той самий час, щоб не порушувати розпорядок дня.

 

Проводьте не більше одного заняття на день і не більше трьох занять на тиждень.

 

Стежте за тим, щоб заняття тривали не більше 10 хвилин для дітей п’яти років і не більше 15 хвилин для дітей шести років.

 

Плануйте заняття у двох форматах: офлайн — коли батьки з дитиною дивляться готовий відеозапис заняття; онлайн — коли батьки з дитиною та педагог спілкуються в прямому ефірі.

 

Продумуйте план заняття завчасно, щоб не витрачати час прямого ефіру й не відволікатися.

 

Стежте за тим, щоб на екрані не було зайвих предметів, які можуть відволікти дітей від заняття.

 

Розділяйте навчальні відеозаняття на етапи.

 

Говоріть голосно, чітко, не поспішайте, коли спілкуєтеся з дітьми й батьками в прямому ефірі або записуєте відео. Використовуйте в мовленні більше інтонаційних засобів, ніж у звичайній розмові.

 

Вітайте дітей і батьків на початку заняття й анонсуйте наступне заняття наприкінці.

 

Повторюйте інструкцію, щоб батьки й діти зрозуміли, в чому полягає завдання.

 

Хваліть дітей за те, що вони виконали завдання. Використовуйте випереджальну позитивну оцінку.

 

 

Як подолати стрес та попередити емоційне вигоряння

http://ttps://www.unicef.org/ukraine/documents/how-overcome-stress-and-emotional-burnout

 

 

Лист МОНУ "Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році

/uploads/editor/2077/540422/dokumenti/61160c3c41f7b640597899_1.pdf

 

Пріоритетним завданням системи дошкільної освіти є охорона життя, збереження та зміцнення здоров'я дошкільників, тому що, на наше глибоке переконання, вберегти дитину від негараздів - це значить закласти фундамент для її здорового розвитку, допомогти жити повноцінно і щасливо.

Організаційна структура цивільного захисту в КЗ ЗДО №8 "ЧЕРЕМУШКИ" будується за принципами, що діють на всіх об'єктах господарського комплексу, але з урахуванням специфіки ЗДО.

Метою цивільного захисту закладу є завчасна підготовка об'єкта до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи закладу, своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Відповідальність за організацію та стан цивільного захисту, постійну готовність його сил і засобів до проведення зазначених робіт покладається на начальника цивільного захисту - директора Юлію ФРОЛОВУ

При керівникові (начальник ЦЗ) створний штаб ЦЗ - орган управління начальника. Склад штабу комплектується штатними працівниками ЗДО, які не звільнені від виконання основних обов'язків. Штаб складається з начальника, його заступників (помічників), інших фахівців.

Робота штабу організовується шляхом видання наказів, розпоряджень і вказівок начальника ЦЗ, начальника штабу та рішень міської ради. Головна функція штабу ЦЗ - здійснення заходів щодо захисту вихованців та працівників навчального закладу, забезпечення вчасного оповіщення їх, а також населення про загрозу або виникнення НС. Штаб організовує та забезпечує безперервне управління ЦЗ об'єкта, розробляє план дій органів управління і сил ЦЗ навчального закладу із запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та забезпечує його виконання, організовує і контролює навчання працівників закладу з ЦЗ. Головне завдання цивільного захисту КЗ ЗДО №8 "ЧЕРЕМУШКИ" є:

- забезпечення готовності до проведення заходів щодо захисту дітей та працівників ЗДО при будь - яких надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

- поліпшення в дошкільному закладі якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки і захисту життя в надзвичайних ситуаціях;

- удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників дошкільної установи із питань захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій;

- пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання і організації заходів щодо попередження і реагування на надзвичайні ситуації.

 

Нормативно – правові документи

Відповідно до чинного законодавства, в навчальних закладах України цивільний захист – постійна і обов’язкова складова управлінської діяльності керівника. Нормативні документи вимагають від керівника дошкільної установи постійної готовності функціонування об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного характеру, підвищення якості навчання з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

Керівник нашої дошкільної установи керується наступними нормативно – правовими актами у сфері цивільного захисту:

Інформаційно-нормативне забезпечення:

- Кодекс цивільного захисту України;

- постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819 «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту»;

- наказ МВС України від 30.12.2014 року № 1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні»; - наказ МОН України від 21.11.2016 року № 1400 «Про затвердження Положення про функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2016 року № 1623/29753);

- наказ ДСНС України від 12.07.2016 року № 335 «Про затвердження Примірного переліку документів з питань цивільного захисту, що розробляються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання»;

- положення про проведення «Тижня безпеки дитини» у закладах дошкільної освіти.

ДОВГОСТРОКОВІ ДОКУМЕНТИ

- наказ начальника (керівника) «Про організацію і здійснення цивільного захисту в закладі дошкільної освіти» з додатками;

- посадові інструкції персоналу з питань безпеки життєдіяльності та дій при НС;

- «План дій персоналу закладу у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного і особливого стану» з додатками;

- особисті плани дій (папки з робочими документами);

- план підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу ЦЗ ЗДО (списки осіб, які підлягають функціональному навчанню та пройшли навчання);

- журнали інструктажів з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях:

- журнали протипожежних тренувань;

- навчально-методичні матеріали з питань безпеки життєдіяльності та дій при НС.

Короткострокові документи (розробляються щорічно):

- наказ начальника ЦЗ про підсумки роботи за минулий рік та завдання на новий рік з додатками;

- план (основні заходи) підготовки ЦЗ ЗДО на рік;

- документація щодо щорічного навчання (підготовки) працівників до дій у надзвичайних ситуаціях:

- журнали інструктажів за програмами загальної підготовки з питань цивільного захисту (при чисельності працівників менше 50 осіб).

- документація про проведення «Тижня безпеки дитини».

 

 

 

Художньо-естетичний розвиток (добірка дидактичних ігор)

 

Малювання – процес живописного та графічного зображення, в основі якого лежить вираження свого ставлення до навколдишнього світу. Це природне заняття дошкільників, якому вони захоплено присвячують свій час і в якому реалізується потреба самовираження, формуються естетичний смак, відчуття гармонії, розширюється кругозір, розвиваються творчі здібності, дрідна моторика рук, художнє сприймання життя, уява. Формуючись у художньо-образотворчій діяльності, яува з годом даватиме свої плоди не тільки в певному виді мистецтва, але й у будь-якій іншій сфері життя дитини.

Дидактична гра «Повітряні кульки»
Мета : формувати у дітей уявлення про колір; вправляти дітей у зіставленні предметів за кольором, прикладаючи один до одного шляхом добору.
Хід гри : на листку намальовані кольорові нитки і окремо вирізані кольорові кружечки – « кульки ». далі вихователь закріплює з дітьми назви кольорів;необхідно « прив‘язати » повітряні кулі до ниток, підібравши їх за кольором.

Дидактична гра «Впізнай і домалюй»
Мета : вправляти дітей у розвитку уваги, розвивати чуття симетрії; виявити рівень знань у виборі кольору предмета і подальшої ії заштриховки.
Хід гри : на листках намальована половина якогось предмета (квітка, хатинка, ялинка…). Потрібно домалювати другу частинку малюнка і зафарбувати його.

Дидактична гра «Так чи не так»
Мета : вчити дітей у композиції картини помічати помилку, порушення цілісного поєднання кольорів.
Хід гри : у композиції картини, виконаній у холодній гамі, вводиться яскравий колір (накладається клаптик паперу, що порушує цілісне поєднання кольорів). Діти повинні знайти помилку, визначити кольорову гаму і пояснити, чому стало некрасиво.

Дидактична гра «Домалюй візерунок»
Мета : вправляти дітей у розвитку уваги, пам‘яті, розвивати чуття симетрії з подальшим розфарбуванням.
Хід гри : на аркуші паперу намальований початок візерунку. Дітям потрібно продовжити візерунок далі і розфарбувати.

Дидактична гра «Назви вірно колір»
Мета : виявити рівень сформованості сприймання і визначення кольору предметів.
Хід гри : на листку зображені предмети різні за кольором. Дитині потрібно відповісти на запитання «Якого кольору (яблуко, зірочка…)»

Дидактична гра «Знайди друзів фарби»
Мета : виявити рівень знань дітей у виборі фарби, що відповідає кольору предмета; виконати малюнок у кольорі
Хід гри : на аркуші намальовані силуети предметів. Вихователь дає завдання знайти серед предметів « друзів » жовтої, зеленої, синьої, червоної фарб. Діти знаходять предмети, що відповідають певному кольору, розфарбовують їх.

Дидактична гра «Склади натюрморт»
Мета : удосконалювати композиційні навички : вміння створювати композицію на певну тему (натюрморт), виділяти головне, встановлювати зв‘язки, розташувати зображення в просторі.
Хід гри : в конверті знаходяться зображення різних овочів, фруктів, а також різних ваз, тарілок, блюд, корзинок. Дітям потрібно вибрати предмети і створити свій натюрморт.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИХОВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНЯТ

Творчість відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.

Витоки творчих здібностей і обда­рованості дітей на кінчиках їхніх пальців. 
Чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина.
 
(В.О. Сухомлинський)

Важливим завданням сьогодення є становлення творчо активної особис­тості, здатної вносити прогресивні зміни в життя суспільства, здійснювати вибір, ставити й розв'язувати проблеми, бути винахідливими, мати творчу уяву.

Отже, цей процес, на основі вікових особливостей та за сприятливих психолого-педагогічних умов розпочинається вже на першій стадії освіти, тобто з раннього дошкільного віку.

На сучасному етапі розвитку дошкіль­ної педагогіки проблему дитячої твор­чості неможливо розглядати окремо від питань навчання зображувальної діяль­ності.

У зв'язку з цим процес малювання, ліплення, аплікації потрібно розуміти не тільки, як засвоєння дітьми тих чи інших знань і вмінь, а виховання в них уміння естетично сприймати навколишній світ і передавати його в малюнках.

Як відомо, одним із основних завдань дошкільного закладу, на що, зокрема, спрямовує програма «Дитина», є забезпечення належних умов для повноцінно­го, своєчасного й різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості.

Це завдання вимагає від вихователя переорієнтуватись у виборі методів ор­ганізації занять з різних видів діяльності дітей: перейти від репродуктивних ме­тодів до продуктивних (творчих, дослідницьких).

Саме такі можливості надає художня творчість. Не володіючи достатньою мірою навичками читання, письма, ус­ного мовлення, малі діти, як правило, віддають перевагу художнім засобам самовираження. Вони є для них водно­час і засобами адаптації до зовнішньо­го світу, і засобами спілкування з довкіллям. Саме тому розвиток твор­чих здібностей дітей засобами обра­зотворчого мистецтва є процесом при­родним та високоефективним. Залуча­ючи малюків до художньо-практичної діяльності, педагог реалізує не тільки завдання художнього виховання, а й більш глобальні — розвиває інтелектуаль­но-творчий потенціал дітей.

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого. 

Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотвор­них витворів дошкільнят, становить — СУТЬ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ.

У контексті сказаного головними завданнями є:

1.  Розвиток у вихованців спостережли­вості, уміння порівнювати, відгукуватися на красу.

2.   Ознайомлення з творами образо­творчого мистецтва.

3.   Розвиток художніх здібностей, фор­мування відповідних умінь.

4.   Навчання дітей створюванню бага­тофігурних сюжетних композицій.

5.   Формування особистої позиції при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості.

6.   Навчання самостійного знаходжен­ня прийомів зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.

7.   Організація  роботи  групою для втілення складного задуму.

8.   Навчання створювання оригінальних саморобок з природних і штучних ма­теріалів.

9.   Заохочування до дизайнерської діяльності, пов'язаної з благоустроєм та оформленням інтер'єру.

10.                Розвиток художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прик­ладного мистецтва.

11.                Надання дошкільникові права ви­бору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо.

12.                Надання  можливості  проявити творчість, спертися на власний досвід.

Дошкільники ефективніше оволодіва­тимуть мистецтвом створення художньо­го образу, якщо педагог інтегруватиме різні види образотворчої діяльності. Поступово діти навчаться самостійно комбінувати різні способи зображення і матеріали, відчують смак до такої робо­ти. Цьому сприятиме дизайн — діяль­ність, художнє рукоділля, різного роду конструювання, моделювання.

Отже, головне — не технічні уміння, а базис особистісної культури дошкіль­ника, закладений образотворчим мисте­цтвом як одним із впливовіших на свідомість і поведінку.

Особливу роль у становленні образо­творчої діяльності відіграє розвиток у дошкільників художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-при­кладного мистецтва.

Особливу роль в особистісному ста­новленні дошкільника відіграє надання йому права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо, можливість проя­вити творчість, спертися на власний досвід.

Розвитку сприйнятливості як власти­вості особистості дитини сприятимуть вправи з використанням в образотворчій діяльності широкої гами кольорів та їхніх відтінків, контрастних і пастельних кольорів, експериментування на палітрі, а в аплікації — паперу різних відтінків. Доцільно пропонувати дошкільникам завдання «етюдного» характеру, які до­помагають передавати різні ракурси об'єктів, а також знаходити оригінальні рішення. Ознайомлення з предметами декоративно-прикладного мистецтва сприяє формуванню в дітей «почуття декоративності», уміння «читати» візерун­ки, збагаченню асоціативних зв'язків (порівнянню образів з реальними пред­метами, об'єктами).

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ

Одне з основних завдань сучасної педа­гогіки — це стимулювання дитячої твор­чості, що відображено в основних доку­ментах: «Законі України про дошкільну освіту» та «Національній доктрині розвит­ку освіти України у XXI столітті».

Щоб зрозуміти розвиток творчості ди­тини, необхідно знати особливості твор­чої діяльності дорослої людини. По-пер­ше — це визначення поняття «твор­чість»; по-друге — розуміння механізмів його виникнення і останнє — це ово­лодіння вмінням керувати цими ме­ханізмами.

Чи вірне ствердження психолога В. С. Кузіна, що «Творчість — це діяльність, внаслідок якої людина ство­рює оригінальні твори...» за відношен­ням до дитячої образотворчої діяльності, чи є вона творчою? У своїй методиці ке­рівництва дитячою образотворчою діяль­ністю російський педагог Г. Г. Григорьєва дає визначення: «Дитяча образотворча діяльність за своїми об'єктивними мож­ливостями носить творчий характер. Ди­тина не відкриває нічого нового для се­бе. Тому відповідно до діяльності дитини потрібно використовувати термін «творчість», обмежуючи його словом «дитяча»...

Процесу творчості передує довгий період накопичення уявлень про навко­лишній світ. Отже, навколишній світ і діяльність людини визначає емоційно-інте­лектуальний досвід художника, який і слу­жить джерелом ідей і художніх задумів.

ЕТАПИ ЗРІЛОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.   Бажання виразити думку, ідею по­чуття.

2.   З'явлення задуму.

3.   Виношування замислу.

4.   Виконання, реалізація задуму.

5.   Кінцева оцінка отриманого резуль­тату  і  його  доробка,  якщо  є  не­обхідність.

ПРОЦЕС СТВОРЮВАННЯ ДИТИНОЮ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ

Як і інші технічні процеси, уява розви­вається у людини протягом усього життя.

Але уява дошкільнят ще бідна, що прямо пов'язано з невеликим життєвим досвідом дитини, з незначним запасом його знань. Виходячи з цього, можна виділити такі принципи роботи:

1.   Конкретизування та уточнення заду­му під впливом результатів образотвор­чої діяльності.

2.   Формування вміння попередньо за­думувати образ під впливом дорослого, у процесі навчання.

3.   Використання задуму і одночасного розвитку. Дитина супроводжує малюнок мовленням.

4.   Зацікавленість дитини образом.

5.   Етап завершення роботи, не пов'я­заний з доробкою.

6.   Задум і реалізація задуму.

7.   Відомий вчений Н.В. Ветлугіна реко­мендує використовувати для визначення продукту дитячої діяльності термін «ху­дожній образ».

Отже, можна зробити висновок: при всій подібності продукти й процеси діяльності дорослих і дітей відрізняють­ся істотно. Специфіка образу, створено­го дошкільником, сам процес його зародження та втілення зумовлені особли­востями психічного та особистісного розвитку дитини-дошкільника.

СТВОРЕННЯ УМОВ ЩОДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Однією із основних умов розвитку творчої особистості дошкільника є ши­рокий підхід до рішення проблеми: «Творчість: стиль життя».

1.   Педагогу необхідно зробити процес життя і діяльності дітей творчим, ставити дітей у ситуації пізнавальної, художньої, маральної творчості.

2.   Спеціальна робота на занятті, в іграх тощо націлена на розвиток твор­чості й повинна органічно увійти в життя дитини.

3.  Організація цікавого змістовного життя дитини в дошкільному закладі та сім'ї, збагачення його яскравими вражен­нями, забезпечення емоційно-інтелек­туального досвіду.

4.   Урахування індивідуальних особ­ливостей дитини при цілеспрямованому формуванні творчих здібностей. Важ­ливо врахувати і темперамент, і харак­тер, і здібності психічних процесів, і навіть настрій удень, коли має бути творча робота.

5.   Атмосфера творчості повинна бути необхідною умовою організованої до­ рослими творчої діяльності. Тут мається на увазі атмосфера довірливого спілку­вання, співпраці, співчуття, віри в сили дитини, підтримка при невдачах, радість від досягнення.

6.  Комплексне і системне використан­ня методів і прийомів. Для цього знання, вміння повинні бути гнучкими, варіатив­ними, навички — узагальненими, тобто використаними в різних умовах.

7.   Мотивація завдань, і не просто мо­тивація, а пропозиція дійсних мотивів, і підведення дітей до прийняття завдання, поставленого дорослими,  —  важлива умова творчої активності дитини.

8.  Матеріальне забезпечення образо­творчої діяльності дошкільників. Різно­манітність основних і додаткових ма­теріалів, вільний доступ до них стимулює творчу активність дітей.

ЗАВДАННЯ КЕРІВНИЦТВА ДИТЯЧОЮ ОБРАЗОТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Психічний, особистісний розвиток за­лежить від характеру навчання (як нав­чають) і специфіки (чому навчають). Необхідно пам'ятати, що повноцінний, психічний особистісний розвиток дитини іде в процесі засвоєння зображувальної діяльності в цілому, а не окремих її фрагментів. Тобто, при будь-якому мінімумі зображувальних знань, навичок, у будь-якому віці, діти повинні вміти їх використовувати самостійно. Тільки за цієї умови можна говорити про творчий розвиток особистості.

Одним із перших завдань керівництва дитячою зображувальною діяльністю є: формування мотивів зображувальної діяльності. В ранньому віці треба підтри­мувати зацікавленість до матеріалу, засо­бами дії з ним, стимулювати дослідниць­кі дії, підтримувати радість від досягнень, жагу «відкриття».

Пізніше (в дошкільному віці) більш чітко формується мотив, близький до мо­тиву гри. Чим дорослішою стає дитина, тим сильнішою у неї виникає потреба поділитися своїми враженнями з іншими людьми. Зберігаючи цей мотив, слід фор­мувати у дошкільника намагання викона­ти зображення, котре впізнають інші, їх становлення і робить дитячу діяльність художньою, близькою до зрілої.

Друге завдання: передбачає вміння самому ставити мету тієї чи іншої діяльності. На творчих заняттях, де діти самі обирають мету — тему, важливо вчити дітей самостійно ставити мету, ут­римувати і досягати її.

Третє завдання: формування сприйняття. Навчання вмінню розглядати предмети, явища так, як це необхідно: придивлятися, порівнювати з еталонами форми, кольору, величин і на цій основі виділяти ознаки предмета чи явища.

Четверте завдання: формуван­ня у дітей зображувальних дій (зобра­ження предметів).

СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ В РІЗНИХ ВИДАХ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Обстеження — це метод навчання і в той же час одне із завдань навчання.
Обстеження — це цілеспрямоване розглядання предмета, який необхідно зображувати.
Обстеження можна розділити на три різних, за характером етапи:

I етап — цілісне емоційне сприйняття предмета через якісь виразні ознаки.

II етап — аналітичне сприйняття предмета, тобто послідовне виділення зображувальних ознак, частин і якостей предмета.

Послідовність аналізу об'єкту зображення:

1.   Виділяють і називають найкрупнішу частину предмета і її призначення.

2.   Визначають форму цієї частини.

3.   Визначають положення цієї частини в просторі.

4.   Потім виділяють іншу (досить ве­лику) частину і виділяють положення, форму, величину її за відношенням до основної.

5. Виділяють колір.

Таким чином, виділяються всі досить великі частини. Потім звертається увага на деталі.

III етап — цілісне емоційне сприйнят­тя предмета.

ПОРЯДОК ОБСТЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ЛІПЛЕННЯ

1.  Виділення загальної форми чи ос­новної частини.

2.  Виділення специфічної, характерної форми.

3.   Визначення форми інших частин і порівняння з формою центральної частини.

4.   Визначення величини інших частин у порівнянні з основною.

5.   Визначення положення цих частин по відношенню до основної.

6.   Фіксація   уваги   на   основних рельєфних особливостях.

Предмет обстежується також і тоді, коли ліпиться.

АПЛІКАЦІЯ. СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ

Під час виконання аплікації з окремих частин використовуються ті прийоми обстеження, що і в малюванні, тільки обстеження пальцем рекомендується проводити в зворотну сторону, — спра­ва-наліво.
Під час виконання з паперу, складе­ного навпіл, предметів симетричної фор­ми при обстеженні важливо показати си­метрію в предметі.
Потім звернути увагу на пропорції.

МАЛЮВАННЯ. СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ

Під час зображення з натури предмет розглядають в тому ракурсі, у якому бу­де виконуватись зображення.
Треба фіксувати увагу на частинах, які видно (при збереженні в цілому структури обстеження).
Під час зображення за уявою важ­ливо, щоб діти могли «побачити» пред­мет не тільки в плані виділення його ос­новних форм, але й можливих варіантів.
Обстеження іграшок, які зображують тварин і птахів, бажано проводити тільки після обстеження їх у живій природі.
Обстеження, по можливості, слід проводити після спостережень чи втілювати в спостереження.

ВПРАВИ ЗІ СЛОВАМИ НА ЗАНЯТТЯХ З ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На заняттях при ознайомленні зі світом художника дитина зустрічається з новими словами. Враховуючи особли­вості дошкільника, необхідно так пояс­нити значення нових слів, щоб дитина мала можливість сприймати кожне слово емоційно, зацікавлено, граючи з ним.
Вправи з новим словом можуть допо­могти збагачувати емоційне забарвлення мови. Вправа зі знайомим словом «ди­во» допомагає дошкільникам відчути інтонаційні відтінки настрою, коли він промовляє його з різною інтонацією. 

Перелік вправ:

1.  Шепотіння слова.

2.  Прокричи слово.

3.   Слово стрибає.

4.   Слово співає.

5.  Сумне слово.

6.  Здивоване слово.

7.  Розчароване слово.

8.  Спокійне слово.

9.Радісне слово.

Вправи зі словом на заняттях допома­гають дітям «побачити» слова очима ху­дожника, краще відчути настрій, легко і назавжди запам'ятати.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація вищеназваних завдань доз­волить педагогу сформувати необхідний рівень компетенції дошкільника у сфері зображувальної діяльності.
Рівень художньо-естетичної компе­тенції визначається такими умовами:

·        сформованість такої якості, як спостережливість

·        вміння створювати зображення об'єктів з натури, які реалізуються на ос­нові знань про традиційні і нетрадиційні засоби зображувальної діяльності;

·        вміння дошкільника створювати свої оригінальні образи предметів і явищ;

·        сформованість естетичного сприй­мання творів мистецтва;

·        вміння і бажання дитини створюва­ти свої оригінальні твори традиційними і нетрадиційними засобами зображуваль­ної діяльності.

 

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ МОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Одним з основних механізмів оволодіння дітьми рідною мовою є наслідування. У дослідженнях основоположників методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку Єлизавети Михеєвої та Фелікса Шохіна наголошується, що діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом систематично організованого мовлення дорослих. Автор однієї з методик розвитку мовлення дошкільників Муза Алексєєва відзначає, що, наслідуючи дорослих, дитина переймає не лише всі тонкощі вимови, слововживання, побудови фраз, але й ту недосконалість і помилки, які зустрічаються в їхньому мовленні.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від мовленнєвого середовища, яке останні створюють у дошкільному навчальному закладі. Видатні педагоги Єлизавета Михеєва та Євгенія Фльоріна особливу увагу приділяли створенню у дитячому садку розвивального мовленнєвого середовища як чинника розвитку мовлення дітей. На їхню думку, дошкільним працівникам необхідно ставити в обов’язок створювати таке середовище, в якому «мовлення дітей могло б розвиватися правильно і безперешкодно».

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

·      якість мовного оформлення мовлення;

·      ціннісно-особистісні установки педагога;

·      комунікативна компетентність;

·      чіткий вибір інформації для створення вислову;

·      орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

·      правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;

·      точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

·      логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;

·      чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

·      виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

·      багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;

·      доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника і т.ін.).

 

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її. 

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.

Особливості навчання старших дошкільників розв'язування задач
   

У сучасному суспільстві все більше уваги приділяється навчанню, вихованню і розвитку підростаючого покоління. Особлива роль в освіті належить дошкільній педагогіці. Саме в дошкільному дитинстві, в процесі соціально-організованої та стимульованої діяльності, відбувається становлення психічних процесів, що розвиваються якості особистості (П.П. Блонський, Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін та ін.). Величезне значення в освіті, розвитку, соціальної адаптації та підготовки до шкільного навчання належить формуванню математичних уявлень у дошкільнят.

Формування первинних математичних уявлень є потужним засобом інтелектуального розвитку дитини, його пізнавальних і творчих здібностей.

Під математичним розвитком дошкільників розуміються якісні зміни пізнавальної діяльності дитини, які відбуваються в результаті формування елементарних математичних уявлень, пов'язаних з ними логічних операцій. Математичний розвиток – важливий компонент формування «картини світу» дитини. Одна з важливих завдань вихователів і батьків – розвинути у дитини інтерес до математики в дошкільному віці. Прилучення до цього предмету в ігровій цікавій формі допомагає дитині в подальшому швидше і легше засвоювати шкільну програму.

До моменту вступу до школи діти повинні засвоїти відносно широке коло взаємопов'язаних знань про число, форму і величину, навчитися орієнтуватися в просторі і в часі.

У дітей повинні бути виховані стійкий інтерес до математичних знань, вміння користуватися ними і прагнення самостійно їх набувати.
Математика проникає майже в усі галузі діяльності людини, що позитивно позначилося на темпі зростання науково-технічного прогресу. У зв'язку з цим стало життєво необхідним удосконалити математичну підготовку підростаючого покоління.

Розв’язання задач – це робота дещо незвичайна, а саме розумова робота. А щоб навчитися будь-якій роботі, треба попередньо добре вивчити той матеріал, над яким доведеться працювати, ті інструменти, з допомогою яких ця робота виконується. Отже, для того, щоб навчитися розв'язувати задачі, треба розібратися в тому, що вони являють собою, як вони влаштовані, з яких складових частин вони складаються, які інструменти, з допомогою яких виробляється рішення завдань. Кожна задача – це єдність умови і цілі. Якщо немає одного з цих компонентів, то немає і завдання. Це дуже важливо мати на увазі, щоб проводити аналіз тексту задачі з дотриманням такої єдності. Це означає, що аналіз умови задачі необхідно співвідносити із запитанням задачі і, навпаки, запитання задачі аналізувати направлено з умовою. Їх не можна розривати, оскільки вони становлять одне ціле.

Для того, щоб навчати дошкільників розв’язувати задачі, вихователю насамперед необхідно самому з’ясувати суть поняття «задача», визначити її основні риси.

Арифметична задача – це найпростіша суто математична форма відображення реальних ситуацій, які водночас близькі і зрозумілі дітям і з якими вони щодня стикаються. Є всі підстави вважати, що це певною мірою пояснює досить значний інтерес до розв’язання арифметичних задач.

Арифметична задача – невеличке оповідання , що містить числові величини, які перебувають у певній залежності між собою, відносно чого поставлено завдання : знайти значення певної величини, якщо відоме значення інших величин. Це відображено у запитанні, що починається словами «скільки» або «на скільки». Отже, у структурі арифметичної задачі діти за допомогою вихователя виділяють лише дві частини : умову(відомі числові дані задачі та зв’язок між ними) і запитання (невідома величина).

Розв’язання арифметичних завдань має величезне значення для розвитку мови. Діти вчаться складати фрази, висловлювати свої думки, аналізувати значення слів, встановлювати зв'язки між ними, переказувати зміст, що розвиває активний і пасивний словниковий запас, вміння граматично правильно вживати слова, будувати поширені речення.

Засвоєння найпростішої арифметичної задачі потребує аналізу її змісту, виділення числових даних, розуміння відношень між ними – і, звичайно, самих дій, які має виконати дитина.

Дошкільникам особливо важко зрозуміти запитання задачі, яке відбиває математичну суть дії. Саме запитання задачі спрямовує увагу на відношення між числовими даними.

Навчання дошкільників розв’язуванню арифметичних задач підводить їх до розуміння змісту арифметичних дій (доклали – додавали, відбирали – віднімали). А це також можливо на певному рівні розвитку аналітико-синтетичної діяльності дитини. Для того, щоб діти засвоїли елементарні прийоми обчислювальної діяльності, необхідна попередня робота, спрямована на оволодіння знаннями про відношення між суміжними числами натурального ряду, про склад чисел першого десятка, лічбу групами тощо.

Особливого значення у формування обчислювальної діяльності набувають чітка системність і поетапність у роботі.

 

 

Програма

з морально-патріотичного виховання

дітей дошкільного віку 

  

 

”Новомосковськознавство”

 

”Новомосковськознавство”. Програма з морально-патріотичного виховання дітей дошкільного віку. – Новомосковськ, 2014.

 

Дана програма є адаптованим  варіантом курсу ”Новомосковськознавство”, який розроблено педагогічним колективом  колегіуму № 11 м. Новомосковська.

 

Автор та упорядник Юлія Вікторівна Фролова вихователь-методист дошкільного навчального закладу №8 ”Черемушки”

 

Програма ”Новомосковськознавство” розкриває систему роботи педагогів з дітьми, починаючи з молодшого дошкільного віку, та їхніми батьками з морально-патріотичного  виховання. Педагогам запропонована модель формування патріотизму у дошкільників та блочне планування навчально-виховної роботи з дітьми. Завдання і зміст виховної роботи подано за сферами Базового компоненту дошкільної освіти в Україні.

Призначена вихователям, методистам які працюють у дошкільних навчальних закладах, а також широкому колу спеціалістів, зацікавлених цією проблемою.

 

 

 

Любов до рідного краю, рідної мови починається з малого – любові до своєї сім'ї, до свого житла, до свого дитячого садку. Поступово розширюючись, ця любов переходить в любов до рідної країни, до її історії, минулого і сьогодення, до всього людства.

Д.С. Ліхачьов

Мета програми:

Закласти основи морально-духовної особистості  з активною життєвою позицією і творчим потенціалом, здатною до самовдосконалення і гармонійної взаємодії з іншими людьми.

 

Завдання програми:

{C}-   {C}ознайомлення дітей з історією виникнення рідного міста, його пам'ятками;

{C}-   {C}розширити знання дітей про родинні корені кожної сім'ї та родини;

{C}-   {C}виховання любові і прихильності до своєї сім'ї, дому, дитячого садку, вулиці, міста;

{C}-   {C}формування бережного відношення до природи рідного краю та всього живого;

{C}-   {C}виховання поваги до праці;

{C}-   {C}розвиток інтересу до традицій та промислів рідного краю;

{C}-   {C}знайомство дітей з символами міста (герб, прапор, гімн);

{C}-   {C}розвиток почуття відповідальності та гордості за свій народ, за досягнення рідного міста;

{C}-   {C}виховання патріотизму;

{C}-   {C}формування толерантності, почуття поваги до інших народів, їх традицій.

Основні пріоритети:

{C}1.      Залучати дітей до духовно-моральної традиції рідного народу.

{C}2.      {C}Сприяти загальному розвитку дитини на основі любові і інтересу до рідної культури, рідної мови.

{C}3.      Допомагати дітям в освоєнні соціальних навиків і норм поведінки на основі спільної діяльності і взаємної допомоги.

Складові компоненти програми:

1.     Природно-географічне Новомосковськознавство (Сфера ”Природа”):

{C}-         географічні особливості (клімат, рельєф, гори,  водойми);

{C}-         флора і фауна;

{C}-         заповідні місця, ”Червоний список” флори і фауни;

{C}-         екологія.

{C}2.     {C}Культурно-мистецьке Новомосковськознавство (Сфера ”Культура):

{C}-         Собор – перлина Новомосковська;

{C}-         Рушник -  як народний оберіг;

{C}-         особливості народного одягу;

{C}-         пам'ятник козацької слави – Самарський монастир;

{C}-         декоративно-прикладне мистецтво;

{C}-         майстри української народної вишивки;

{C}-         народні ігри;

{C}-         фольклор Новомосковська;

{C}-         пам'ятники Новомосковська;

{C}-         музеї Новомосковська;

{C}-         побут Новомосковська;

{C}-         паркове мистецтво.

{C}3.     {C}Суспільно-історичне Новомосковськознавство (Сфера ”Люди”):

{C}-         козаки які прославили Новомосковськ;

{C}-         герої Великої вітчизняної війни, діти-герої;

{C}-         назви наших вулиць;

{C}-         Новомосковськ музичний;

{C}-         Новомосковськ художній (митці, художники);

{C}-         Новомосковськ літературний (поезія, проза);

{C}-         Новомосковськ спортивний;

{C}-         ”Людина слова, людина діла”;

{C}-         почесні громадяни міста.

{C}4.     {C}Особистісне Новомосковськознавство (Сфера ”Я - Сам”):

{C}-         Самарчук – Новоселиця – Новомосковськ;

{C}-         Новомосковськ трудовий ("Гордість міста");

{C}-         історія виникнення дитячого садка №8 ”Черемушки”;

{C}-         символи Новомосковська;

{C}-         обереги Новомосковська;

{C}-         Новомосковськ святковий;

{C}-         Новомосковськ – територія добра і милосердя;

{C}-         ”Я зростаю здоровим у ріднім краю”;

{C}-         ”Яким я бачу майбутнє рідного міста?";

{C}-         ”Я – громадянин Новомосковська”.

 

Форми, методи і прийоми програми:

 

-         Традиційні, комплексні та інтегровані заняття;

-         Моделювання та проектування;

-         Трудова діяльність та різні види ігор;

-         Вирішення проблемних завдань та ситуацій;

-         Спостереження та екскурсії;

-         Сімейний туризм;

-         Театралізована діяльність;

-         Виставки, ярмарки;

-         Читання фольклорних та художніх творів, бесіди за ними;

-         Рольове програвання ситуацій історичного минулого;

-         Вправи;

-   ”Піраміда запитань”, ”Дерево цілей”;

-         Образотворча діяльність;

-         Музична діяльність;

-         Спортивні сімейні змагання, олімпіади;

-         Дні відчинених дверей;

-         Зустрічі з видатними людьми;

-         Анкетування та діагностика;

-         Дискусії.

 

Пояснювальна записка:

 

Програма ”Новомосковськознавство” рекомендована для роботи з дітьми від 3 до 6(7) років і є варіативною складовою будь-якої комплексної програми дошкільної освіти та направлена на виконання Базового компоненту дошкільної освіти в Україні.

 

Програма ”Новомосковськознавство” :

{C}-         відіграє важливу роль у формування національної свідомості, належності до рідної землі, народу, до свого коріння;

{C}-         сприяє вихованню почуття патріотизму, відданості Батьківщині, рідному місту;

{C}-         формує відчуття причетності до сучасного та майбутнього рідного краю;

{C}-         формує особистісне ставлення дитини до тих явищ і процесів, які відбуваються на території м. Новомосковська упродовж його історичного існування.

Вікова група

 

Завдання

 

Форми роботи

{C}1.          

{C}1.      Природно-географічне Новомосковськознавство

 

ІІ молодша група

{C}~  {C}забезпечити емоційно-чуттєве сприймання живої та неживої природи рідного краю;

{C}~  {C}пробудити  почуття здивування природою та інтерес до пізнання оточуючого світу;

{C}~  {C}навчити дітей розрізняти кілька видів дерев і квітів рідного краю;

{C}~  {C}познайомити з місцями, де найчастіше ростуть дерева, квіти.

{C}~  {C}виховувати бережне ставлення до природи;

{C}~  {C}розширити знання про диких тварин (заєць, лисиця, вовк), що поширені на Новомосковщині та тварин найближчого природного оточення (жаба, білка, їжак), риб (1-2 види), птахів (2-3 види), жуків, метеликів (1-2 види), домашніх тварин;

{C}~  {C}познайомити зі звичками тварин, їхніми відмінними особливостями, чим живляться, як пересуваються, які звуки видають, як називаються дитинчата;

{C}~  {C}виховувати любов до тваринного світу та дбайливе ставлення до братів наших менших.

 

{C}~     спостереження у природі;

{C}~     екскурсії до парку ім. О.Сучкова;

{C}~     актуалізація елементів живої та неживої природи у казках, віршах, картинках;

{C}~     виготовлення з батьками  моделей тварин, птахів, дерев, квітів;

{C}~     проведення рухливих та дидактичних ігор з текстом згідно з тематикою;

{C}~     організація навчально-виховної роботи за тематикою:

"Природа рідного краю", "Світлиця природи", "Що нас оточує?", "Зелено – радісно навколо", "Фрукти, овочі", "У бабусі на городі, у саду", "Ми йдемо на прогулянку", "Мої улюблені тварини (рослини)", "Цікаве навколо нас", "Листочки з нашого саду", "Кульбаби у траві", "Квітучі клумби", "У парку", "Дерева", "Зайченятко", "Їжачок-хитрячок", "Каченя", "Курчата в траві", і т.д.

 

Середня група

{C}~  {C}розвивати спостережливість на основі приваблюючого для дітей навколишнього світу рідного краю;

{C}~  {C}забезпечити емоційно-чуттєве сприймання природи Новомосковщини;

{C}~  {C}підводити до розуміння взаємозв'язків у природі;

{C}~  {C}вчити розрізняти об'єкти  живої та неживої природи;

{C}~  {C}розповісти про природні об'єкти рідного краю (рельєф, водойми, рослини, тварини, ліс, заповідні місця, тощо);

{C}~  {C}продовжувати знайомити дітей з назвами дерев, кущів,квітів і ягід, які  ростуть в нашому регіоні;

{C}~  {C}познайомити з лікарськими рослинами рідного краю, їх цілющими властивостями;

{C}~  {C}навчати розпізнавати 3-4 видів звірів, які поширені на Новомосковщині (заєць, лисиця, вовк, кабан), тварин найближчого оточення, риб, земноводних, плазунів (2-3 види), птахів (3-6-4 види), бабок, коників, мурашок і т.п., домашніх тварин і птахів;

{C}~  {C}навчати встановлювати залежність зовнішнього вигляду від умов життя;

{C}~  {C}продовжувати формувати уявлення про життя диких тварин у природних умовах, свійських тварин біля житла людей;

{C}~  {C}пояснити, чим дитинчата відрізняються від дорослих тварин;

{C}~  {C}ознайомити з народним календарем, пов'язаним з порами року.

 

{C}~     спостереження, екскурсії у природі;

{C}~     пошуково-дослідницька діяльність;

{C}~     сімейні екскурсії до лісу, до парку, до річки Самари, Мар'янівської гори;

{C}~     складання колективної моделі "Природний світ Новомосковська";

{C}~     складання панно з природного матеріалу;

{C}~     вивчення віршів, загадок про квіти, дерева, тварини, річки, гори, ліс, луки;

{C}~     читання художньої літератури;

{C}~     проведення рухливих та дидактичних ігор з текстом згідно з тематикою;

{C}~     організація навчально-виховної роботи за тематикою:

"Що нас оточує?", "Ми природі вірні друзі", "Що росте у лісі?", "Хто живе у лісі?", "Самара – моя річка",  "Чарівна ковдра веселки", "Берегти найменшу дрібку", "Оздоровлююче повітря", "Кому потрібна вода?", "Де ми відпочиваємо?", "Парк мого міста", "Моя стежина", "Куточок рідного лісу", "Цілющій Новомосковський ліс", Свято квітів "Самарська осінь", "Ой, там на горі, на Мар'янівській", "Лікувальна сила рослин", "Квіти, дерева в різні пори  року", "Овочі і фрукти в нашому кошику", "Лісові квіти", "Золота осінь", "Сосни та ялини", "Дубрава", "Соняшники", "Зайченята", "На квіти прилетіли метелики", "Каченята на Самарі", "Лисичка-сестричка", "У бабусі на подвір'ї" та ін.

 

Старша  група

{C}~  {C}розвивати емоційне світовідчування та забезпечувати усвідомлення свого "Я" відповідно до проявів природи в різні пори року;

{C}~  {C}розуміти значення природи у житті людей;

{C}~  {C}вчити знаходити цікаві особливості явищ природи, поєднання кольорів, форм, звуків, милуватися ними;

{C}~  {C}розуміти необхідність природоохоронної діяльності, брати участь у збереженні природи рідного краю;

{C}~  {C}забезпечити усвідомлення співпричетності кожної дитини до життя природи свого міста;

{C}~  {C}створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетенції у сфері життєдіяльності, сприяти формуванню екологічної культури, наукового світобачення та екологічно-доцільної поведінки;

{C}~  {C}виховувати любов до природи рідного краю;

{C}~  {C}продовжувати знайомити дітей з природним світом рідного міста, краю, які об'єднані географічним розташуванням населеного пункту;

{C}~  {C}продовжувати вчити дітей розпізнавати дерева, кущі, трав'яні рослини, що ростуть у Новомосковську, знати місця де вони ростуть, їхню будову й функції окремих частин рослин, умови їхнього нормального росту й розвитку;

{C}~  {C}навчати упізнавати рослини за назвою, характерними особливостями стовбура, гілок, листя, квіток: чагарник, дерево, кущ;

{C}~  {C}дати знання, що рослини можуть бути однорічними, дворічними і багаторічними;

{C}~  {C}ознайомити з лікарськими рослинами рідного краю;

{C}~  {C}продовжувати вчити дітей розпізнавати тварин, комах, плазунів і т.п. своєї місцевості, спостерігати за цікавими особливостями їхньої поведінки;

{C}~  {C}навчати робити узагальнення на основі спільних ознак (дикі тварини – лісові тварини, хижаки);

{C}~  {C}поглиблювати знання дітей про залежність способу життя диких та свійських тварин, птахів, комах від середовища проживання;

{C}~  {C}познайомити з поняттям "приручені" тварини, птахи, плазуни.

{C}~     пошуково-дослідницька робота з живою та неживою природою;

{C}~     створення екологічних проектів;

{C}~     пізнавальні екскурсії екологічною стежиною;

{C}~     екскурсії до краєзнавчого музею ім. П.І.Кални-шевського;

{C}~     сімейні екскурсії до лісу, до парку, до річки Самари, Мар'янівської гори, турбаз, курортів Новомосковська;

{C}~     туристичні походи;

{C}~     створення макетів;

{C}~     вивчення віршів, загадок про квіти, дерева, тварини, річки, гори, ліс, луки;

{C}~     читання художньої літератури, екологічних казок, оповідань;

{C}~     проведення рухливих та дидактичних ігор з текстом згідно з тематикою;

{C}~     збирання гербарію рослин Новомосковщини;

{C}~     організація навчально-виховної роботи за тематикою:

"Чим  багата природа нашого міста, краю", "Курорти Новомосковська", "Сила лікарських рослин", "Любимо природу Новомосковщини", "Таємниці довкілля та екології", "Охорона природи. Червоний список Новомсковська", "Ми – друзі природи", "Станемо захисниками природи рідного краю", "Одухотворена вода Самари", "Вода-мандрівниця", "Люби все живе", "Брати наші менші", "Зелений десант", "Довкілля – наука про добро", "Екологія і дошкільня", "Люби природу не для себе, люби для неї", "Від зеленого світу - наснага", "Цей дивний світ навколо тебе", "Розсели тварин", "За що я можу бути відповідальним?", "Природа живе за своїми Законами", "Екологічна рівновага", "Вирощування "ліків" на підвіконні", "Життя людини - найвища цінність", "Квіти і дерева в різні пори року", "Тварини і птахи нашого краю", "Домашні улюбленці", "Чиє життя в наших руках?", та ін.

Вікова група

 

Завдання

 

Форми роботи

 

2.  Культурно-мистецьке Новомосковськознавство

 

ІІ молодша група

 

{C}~  {C}розширити знання про предмети домашнього вжитку, меблі, посуд, одяг, взуття;

{C}~  {C}познайомити дітей з народними оберегами: віночком, рушником, калиною;

{C}~  {C}привчати вихованців милуватися предметами декоративного мистецтва (рушниками, доріжками, серветками, картинами, виробами з кераміки, з дерева);

{C}~  {C}познайомити з найпростішими елементами петриківського розпису (крапочки, мазки), вправляти в оформленні площинних форм;

{C}~  {C}навчати дитину організовувати необхідне предметно-ігрове середовище, змінювати й ускладнювати його, використовуючи для цього різні за тематикою іграшки;

{C}~  {C}виховувати бережне ставлення до іграшок як до результату роботи дорослих.

 

{C}~  {C}екскурсія по святково-прикрашеній вулиці міста;

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Троїцький собор – перлина Новомосковська", "Моя оселя", "Гостинність у нашому домі", "Про що розповідає бабусина хата?", "Український віночок", "Мій перший віночок", "Рушники –  утирачі", "Червона калина", "Сопілочка, співаночка", "Святкова їжа" та ін.;

{C}~  {C}вивчення віршів, пісень,танків до свят;

{C}~  {C}читання художніх творів про Новомосковськ;

{C}~  {C}народні ігри для малят;

{C}~  {C}рухливі ігри з текстом згідно з тематикою;

{C}~  {C} дидактичні ігри "Де я живу?", "Погодуємо ляльок", "Одягнемо ляльок", "Діти обідають"(посуд, правила поведінки за столом та користування посудом), "Подорож по кімнаті", "Що є у нас вдома?", "Складемо оберіг", "Віночок для матусі", "З бабусиної скрині", "Склади ціле" (рушники) та ін.

 

Середня група

 

{C}~  {C}продовжити знайомити з  державною символікою. Виховувати шанобливе ставлення до неї;

{C}~  {C}розповісти про традиційні ознаки українського одягу, взуття;

{C}~  {C}познайомити з традиційним одягом Новомосковщини;

{C}~  {C}розповісти про традиційні ознаки українського посуду, регіональні відмінності;

{C}~  {C}розповісти про особливості сільської (міської) хати, про оселю Новомосковщини;

{C}~  {C}познайомити з традиційними народними святами Новомосковщини;

{C}~  {C}познайомити з оберегами: верба, чорнобривці, криниця;

{C}~  {C}познайомити дітей з народно-прикладним мистецтвом Новомосковщини, Петриківки;

{C}~  {C}познайомити дітей з народними іграшками Новомосковщини, матеріалом з якого робились іграшки;

{C}~  {C}вчити дітей цінувати речі, вироблені руками рідних, майстрів-умільців;

{C}~  {C}залучати дітей до літературної скарбниці Новомосковська.

 

{C}~  {C}екскурсія вулицями міста,  до парку ім. О. Сучкова;

{C}~  {C} спеціально організовані комплексні заняття: "Троїцький собор – перлина Новомосковська", "Хто на світі наймиліший?",   "Гостинність дідуся і бабусі", "З бабусиної скрині", "Рідними вулицями", "Що я знаю про своє місто?", "Подорож містом", "Державні символи мого міста", "Бабусин одяг", "Чоботи мої, чобіточки", "Як сорочка в полі виросла", "На виставці одягу та взуття", "Мамина світлиця", "До святкового столу" (посуд), "Біля криниці", "Рушники-веселики", "Що означає квітка у віночку?", "Бабусині рушники", "Калина та верба", "Бабусин квітник" та ін.;

{C}~  {C}декоративне малювання, аплікація, ліплення згідно з тематикою;

{C}~  {C}розгляд предметів народно-декоративного мистецтва, народних іграшок, рушників, оберегів;

{C}~  {C}читання та вивчення художніх творів про Новомосковськ;

{C}~  {C}перегляд альбомів декоративного мистецтва;

{C}~  {C}народні ігри для малят.

 

Старша група

{C}~  {C}продовжувати формувати уявлення про житло на Новомосковщині, познайомити з характерними особливостями інтер'єру міської квартири, сільської хати, їх типовими атрибутами;

{C}~  {C}навчати бачити красу в побуті, виховувати бажання прикрашати домівку до свята, а також почуття бережливості для підтримки порядку, родинного добробуту;

{C}~  {C}познайомити з краєзнавчими культурно-мистецькими об'єктами свого міста;

{C}~  {C}продовжувати знайомити з українським національним костюмом, а також сучасним одягом, прикрасами до нього, взуттям;

{C}~  {C}познайомити з традиційними ознаками українського взуття;

{C}~  {C}продовжувати знайомити з національним посудом, елементами оформлення;

{C}~  {C}розповісти про особливості українського національного житла;

{C}~  {C}поглибити знання дитини щодо святкування народних свят, додержання народних традицій;

{C}~  {C}познайомити з традиціями святкування Нового року, Маминого дня в інших країнах;

{C}~  {C}навчати цінувати рідну домівку,відчувати її атмосферу добра, теплоти, затишку;

{C}~  {C}прилучати дітей до культури рідного народу, учити їх бачити й відчувати чарівний світ мистецтва, милуватися і захоплюватися ним;

{C}~  {C}познайомити з народним мистецтвом регіону: художником Ю.М.Бондаренком, народним умільцем В.М. Новіковим; казкові звірі, птахи, квіткові композиції М.Приймаченко, Є.Міро-нової, вироби української кераміки (васильківська); вишивки, петриківський розпис; різьблення по дереву, писанкарство;

{C}~  {C} сприяти збагаченню ігрового досвіду дитини. Створити умови для використання дитиною різноманітних іграшок під час створення предметно-ігрового середовища.

{C}~  {C}екскурсія до парку ім. О. Сучкова, до пам'ятників: Т.Г.Шевченко, О.Сучкова; Слави, Свято-Троїцького собору, краєзнавчого музею, музею НМТЗ;

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Родинне дерево", "Прибирання хати до свята", "Народні умільці", "", "Чим багате наше місто", "Приготуємо гостям обід", "Руса коса до пояса", "Звідки наші гості", "Ой хустина, хустиночка, мережена, шита", "Село на Новомосковщині", "Дім від хати народився", "Собор – перлина Новомосковська", Пам'ятник козацької слави – Самарський монастир", "Сімейні традиції", "Без верби і калини нема України", "Народні умільці", "Хата моя, біла хата", "Екскурсія в минуле", "В українському музеї іграшок", "Іграшки – наші друзі", "Іграшки раніше та сьогодні", "Іграшки, ігри, забави", "Крамниця сувенірів мого міста";

{C}~  {C}проведення календарних свят;

{C}~  {C}декоративне малювання, аплікація, ліплення згідно з тематикою;

{C}~  {C}розгляд предметів народно-декоративного мистецтва, народних іграшок, рушників, оберегів;

{C}~  {C}читання та вивчення художніх творів про Новомосковськ;

{C}~  {C}народні ігри для малят.

 

3.  Суспільно-історичне Новомосковськознавство

 

ІІ молодша група

{C}~  {C}дати дітям знання про назву міста і вулиці на якій живе дитина;

{C}~  {C}пояснити назву та призначення об'єктів найближчого оточення;

{C}~  {C}звернути увагу на державну символіку: прапор, гімн. Навчати поважно ставитися до них;

{C}~  {C}познайомити з оздоровчими функціями українських національних страв;

{C}~  {C}формувати чіткі уявлення про предмети найближчого оточення, з якими дитина активно взаємодіє у повсякденному житті;

{C}~  {C}познайомити дітей з календарними святами: Новий Рік, Мамин день тощо;

{C}~  {C}створювати умови для виховання у малюка любові до рідного дому, до своєї родини;

{C}~  {C}привчати поважно ставитися до традицій у своїй родині, у садку, в групі;

{C}~  {C}сприяти формуванню  естетичного смаку від сприйняття мистецьких, художніх творів;

{C}~  {C}залучати до скарбниці рідної мови під час слухання та вивчення творів земляків.

{C}~  {C}екскурсія по вулицям міста, до парку ім. Сучкова;

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Рідна вулиця", "Вулиця дитячого садка", "", "Дорога додому", "Місто моє рідне", "Державні символи", "Рідний Новомосковськ, ми твої діти", "Славетні події", "Ми маленькі козачата – вправні хлопчики й дівчата", "Традиції моєї родини", "Наймудріші в моїй родині", "Наша пам'ять, наша слава" та ін.;

{C}~  {C}читання художніх творів,  вивчення віршів, пісень про рідне місто;

{C}~  {C}народні ігри для малят;

{C}~  {C}рухливі ігри з текстом згідно з тематикою;

{C}~  {C} дидактичні ігри "Де я живу?", "Родинна квітка", "Хто мене оточує?" та ін.;

{C}~  {C}показ лялькового театру згідно з тематикою.

 

Середня група

{C}~  {C}закріпити знання про назву міста і вулиці на якій живе дитина;

{C}~  {C}закріпити знання про оселю, домашню адресу;

{C}~  {C}розповісти про історію виникнення міста, спираючись на найближче оточення: історія родини, найближчі історичні об'єкти (пам'ятники, заповідники тощо);

{C}~  {C}продовжувати знайомити з державною символікою: прапором, гімном;

{C}~  {C}познайомити дітей з народними святкуваннями Великодня, з народними святами Новомосковщини;

{C}~  {C}залучати дітей до пізнання минулого своєї родини, дитсадка, міста;

{C}~  {C}привчати поважно ставитися до історичних місцевих надбань, до традицій своєї родини, садка,  групи;

{C}~  {C}формувати естетичний смак під час сприйняття мистецьких, художніх творів;

{C}~  {C}навчати рідної мови під час слухання та вивчення творів земляків.

{C}~  {C}екскурсія по вулицям міста, до парку ім. Сучкова, меморіалу Слави, до пам'ятника Т.Г.Шевченко, Свято-Троїцького собору;

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Моя рідна вулиця", "Садочок – моя друга домівка", "Шлях до рідних", "Парки та сквери міста", "Мій Новомосковськ", "Самара – окраса Новомосковська", "Транспорт міста", "Славетні події", "Козаки – наші славні предки", "Традиції моєї родини", "Хто в родині наймудріший?і", "Наша пам'ять, наша слава" та ін.;

{C}~  {C}читання художніх творів,  вивчення віршів, пісень про рідне місто;

{C}~  {C}народні ігри для малят;

{C}~  {C}сюжетно-рольові ігри згідно з тематикою;

{C}~  {C}перегляд альбомів, фотографій, репродукцій згідно з тематикою.

 

Старша група

{C}~  {C}продовжувати знайомити з рідним містом, рідним краєм, які об'єднані історичними зв'язками і географічним розташуванням населеного пункту;

{C}~  {C}познайомити з краєзнавчими об'єктами свого міста: економічними,  історичними;

{C}~  {C}пояснити дітям, що армія є захисницею України, захищає кордони нашої Батьківщини, охороняє життя, мирну працю, дитинство;

{C}~  {C}поглиблювати знання про державну символіку міста: герб, прапор, гімн;

{C}~  {C}розказати про славне козацьке минуле Новомосковщини, Самарський монастир;

{C}~  {C}формувати у дітей інтерес до пізнання минуло своєї родини, міста, його історії;

{C}~  {C}знайомити з видатними подіями у місті, талановитими людьми: дорослими і дітьми, які примножують славу Новомосковська;

{C}~  {C}закріпити та розширити знання дітей про героїчні справи народу у воєнні роки;

{C}~  {C}вчити дітей віддавати дань людям, які забезпечили їм щасливе дитинство;

{C}~  {C}виховувати повагу до історичного минулого свого краю, інтерес до тих подій, які відбувалися в родині, дитячому садку, місті;

{C}~  {C}формувати шанобливе ставлення до традицій рідного міста.

 

{C}~  {C}екскурсія до парку ім. Сучкова, меморіалу Слави, до пам'ятника Т.Г.Шевченко, Свято-Троїцького собору, до краєзнавчого музею, музею НМТЗ;

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Мій рід", "У бабусиній світлиці", "Садок вишневий коло хати", "Ми нащадки запорозьких козаків", "Мандрівка в минуле", "Пам'ятні місця", "Легенди та оповідки дідуся-казкаря", "Наші сусіди", "Великий Кобзар", "Козацька сила наша ", "Людина слова - людина діла", "Діти герої", "Цей день Перемоги", "Гордість міста", Легенди про рідну місто;

{C}~  {C}заняття з образотворчої діяльності згідно з тематикою;

{C}~  {C}розгляд альбомів, фотографій, репродукцій, збірників про рідне місто;

{C}~  {C}читання та вивчення художніх творів місцевих авторів;

{C}~  {C}зустрічі з цікавими героями,  ветеранами ВВВ;

{C}~  {C}відвідування масових народних свят.

 

4. Особистісне Новомосковськознавство

 

ІІ молодша група

 

{C}~  {C}розширити знання про свою сім'ю,  розкрити важливість родини для кожної людини;

{C}~  {C}виховувати у малят любов до своїх рідних та близьких;

{C}~  {C}познайомити з людьми різних професій дитячого садка, провести екскурсії;

{C}~  {C}формувати у дітей почуття патріотизму, гордості за своє  рідне місто;

{C}~  {C}розширити знання про традиції рідного краю.

 

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Я новомосковець!", "У сімейному мирі і злагоді", "Любімо рідний край!" та ін.

{C}~  {C}читання художніх творів,  вивчення віршів, пісень про рідне місто;

{C}~  {C}образотворча діяльність згідно з тематикою;

{C}~  {C}дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі ігри згідно з тематикою;

{C}~  {C} показ вистав, ігри-драматизації згідно з тематикою.

 

Середня група

 

{C}~  {C}закріпити знання про свою сім'ю,  розкрити важливість родини для кожної людини;

{C}~  {C}виховувати у малят любов та турботу про своїх рідних та близьких;

{C}~  {C}продовжити знайомити дітей з людьми різних професій дитячого садка;

{C}~  {C}формувати у дітей почуття патріотизму, гордості за своє  рідне місто;

{C}~  {C}розширити знання про традиції рідного краю.

 

{C}~  {C}екскурсія до краєзнавчого музею;

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Мій рід", "Мої батьки",;

{C}~  {C}розгляд альбомів, фотографій, про рідне місто;

{C}~  {C}читання та вивчення художніх творів місцевих авторів;

{C}~  {C}сюжетно-рольові ігри згідно з тематикою;

{C}~  {C}зустрічі з цікавими талановитими земляками;

{C}~  {C}відвідування масових народних свят;

{C}~  {C}зустрічі зі старожилами міста.

 

 

Старша група

 

{C}~  {C}продовжувати знайомити з рідним містом, рідним краєм, які об'єднані історичними зв'язками і географічним розташуванням населеного пункту, особливостями праці дорослих, засобами зв'язку тощо;

{C}~  {C}познайомити з видатними людьми рідного краю й України;

{C}~  {C}сприяти формуванню у дитини  уявлень про територіально-адміністративний  устрій свого міста;

{C}~  {C}познайомити з історією виникнення дитячого садка "Черемушки", історією його назви;

{C}~  {C}розширити знання про історію виникнення міста Новомосковськ;

{C}~  {C}залучати дітей до добрих вчинків та справ на благо своєї родини, дитячого садка,  рідного міста;

{C}~  {C}розширити знання дітей про підприємства міста, їхню продукцію, якою славиться Новомосковськ;

{C}~  {C}виховувати повагу до людей праці, до жителів і гостей міста;

{C}~  {C}виховувати повагу до традицій своєї родини, групи;

{C}~  {C}привчати вихованців до дбайливого ставлення до людей похилого віку;

{C}~  {C}формувати у дітей відчуття особистої значущості у процвітанні рідного міста, його майбутньому.

 

{C}~  {C}екскурсія до краєзнавчого музею, музею НМТЗ, до пам'ятника Афганцям, до дошки "Гордість міста";

{C}~  {C}спеціально організовані комплексні заняття: "Мій рід", "Мої батьки", "Хто я, з якого роду", "Сімейні імена", "Хрещені батьки", "Майбутнє мого міста", "Я – громадянин Новомосковська", "Самарчук - Новоселиця - Новомосковськ", "Новомосковськ –  територія добра і милосердя";

{C}~  {C}розгляд альбомів, фотографій, репродукцій, збірників про людей які прославили рідне місто;

{C}~  {C}читання та вивчення художніх творів місцевих авторів;

{C}~  {C}рольова гра "Я - екскурсовод";

{C}~  {C}зустрічі з талановитими земляками, видатними особистостями;

{C}~  {C}відвідування масових народних свят;

{C}~  {C}зустрічі зі старожилами міста.

 

 

 

 

 

 

 


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19