Батьківський лекторій
Які книги слід читати дітям
Художня література у всебічному розвитку дитини
та підвищенні її життєвої компетентності
Художня література – невичерпне джерело мудрості, знань, духовності, краси художнього слова для розвитку дитини дошкільного віку.
Для маленької дитини художня література й дитяча книжка є потужнім засобом емоційного розвитку, тому що спостерігаючи за виразом обличчя дорослого, який читає книгу, та розглядаючи ілюстрації, дитина намагається наслідувати вираз обличчя того, хто їй читає вірш, казку чи оповідання, копіює вираз обличчя персонажів літературних творів – показує як вони радіють, сумують, як дивуються. Слухаючи літературні твори, дитина вчиться радіти, співчувати та сумувати. Отже вона не тільки знайомиться з різними емоційними станами людини, а й тренується відчувати та передавати свої почуття.
Твори художньої літератури розширюють кругозір дитини, розкривають таємниці природи, знайомлять її з подіями давно минулих часів, відкривають невідомі країни тощо. Оповідання та вірші про дітей вчать дошкільників взаємодіяти у колективі однолітків, ділитися іграшками, не ображати новачків. Художня література та дитяча книжка є потужними засобами формування фонематичного слуху та правильної звуковимови, збагачення словника дитини, розвитку зв’язного мовлення.
Художня література і усна народна творчість –важливе джерело розвитку дитячого мовлення.
Живодайним джерелом розвитку художньої літератури є усна народна творчість.
Використання малих фольклорних форм є ефективним прийомом фонетичної компетентності. Це повторення за дорослим, з дорослим та самостійне індивідуальне відтворення малих фольклорних форм, хорове й індивідуальне заучування віршів із фрагментарним програванням сюжету.
Серед фольклорних жанрів чільне місце посідає казка, що слугує добрим матеріалом для театралізованої діяльності дітей, ігор-драматизацій, інсценування.
Які книги слід читати дітям раннього віку?
Для дітей раннього віку, вибираючи книжку, важливо звернути увагу на, щоб вона була легкою, викликала приємні тактильні відчуття. Бібліотека для малюка може формуватися вже з першого року його життя. А першу книжку може підготувати власноруч мама ще тоді, коли тільки очікує його народження. Мова йде про так звану книжку-подушку.
Важливо, щоб у бібліотеці були маленькі книжки «восьмушки» і «четвертушки» (1/8 і ¼ стандартного листа). Вони зручні, легко поміщаються в руках дитини. Але, вибираючи такі книжки, необхідно надавати перевагу тим, в яких чіткі, яскраві, великі малюнки, на яких дитина легко впізнає ті чи інші предмети.
Дітям раннього віку доцільно купувати так звані книжки-вирізки – у вигляді різних предметів та тваринок, що є героями невеликих оповідань – зайчик, котик, паровозик.
Цікавими є книжки-панорами – казковий будиночок з об’ємними декораціями, чигалявинка з курчатами, а також книжки-іграшки, в яких герої представлені у вигляді фігури з рухливими частинами – у котика рухаються очі, у пташки – крила, у півника чи курочки – дзьоб.
Змістове наповнення книги для дитини раннього віку ґрунтується на різних жанрах дитячого фольклору: колискові пісні, потішки, пестушки, дитячі пісеньки, небилиці, щоб бавити дитину потім, говорячи з нею художнім словом.
Читати дітям раннього віку необхідно повільно, чітко, ясно, не намагаючись наблизитися до дитячого мовлення і не переграючи, зображаючи ту чи іншу рису персонажа.
Сюжети для дитячого читання – дитячі забавки, іграшки, тварини, звірі, птахи, пори року; взаємини з близькими дорослими, однолітками, старшими дітьми. Діти з цікавістю слухають і легко запам’ятовують коротенькі дитячі вірші, люблять, коли їм розказують казки.
Які книги слід читати дітям молодшого дошкільного віку?
Для дітей 3-4 років необхідно читати знайомі, улюблені дітьми художні твори, які читали раніше. Виховувати вміння слухати нові казки, оповідання, вірші, стежити за розвитком дії, співпереживати героям твору. Пояснювати дітям вчинки персонажів і наслідки цих вчинків. Повторювати найбільш цікаві, виразні уривки з прочитанного твору, надаючи дітям можливість договорювати слова і нескладні для відтворення фрази.
Інсценувати і драматизувати невеликі уривки з народнихказок.
Вчити дітей читати напам'ять потішки і невеликі вірші.
Сприяти формуванню інтересу до книг. Регулярно розглядати з дітьми малюнки в знайомих книжках, яскраво і виразно розповідати їм про зміст ілюстрацій, заслуховувати висловлювання дітей.
Які книги слід читати дітям старшого дошкільного віку?
Оволодіння рідною мовою як засобом і способом спілкування і пізнання є одним з найважливіших придбань дитини в дошкільному дитинстві. Саме дошкільне дитинство особливо сензитивно до засвоєння мови: якщо певний рівень оволодіння рідною мовою, не досягнуть до 5-6 років, то цей шлях, як правило, не може бути успішно пройдений на більш пізніх вікових етапах.
Не маловажну роль в розвитку мови, по повненні словникового запасу дитини грає художня література. Дорослі повинні пам'ятати, що потреба дитини в тому, щоб йому читали, навіть якщо він вже навчився самостійно читати, треба задовольняти. Після читання важливо з'ясувати, що і як зрозуміла дитина. Твори для читання дитині потрібно вибирати враховуючи вік, інтереси і розвиток. Дітей старшого дошкільного віку приваблює більше зміст тексту, хоча й ілюстрації до книги вони із задоволенням розглядають. Після читання важливо з'ясувати, що і як зрозуміла дитина. Не обов'язково це робити відразу, можна через деякий час поговорити з дитиною про прочитане. Це привчає дитину аналізувати суть прочитаного, виховувати дитину морально, крім того, вчить зв'язкової, послідовної промови, закріплює у словнику нові слова. Адже чим здійснено мова дитини, тим успішніше буде її навчання в школі.
В результаті спілкування з книгою до 6-7 років дитина зазвичай володіє значним словниковим запасом і в основному опановує граматичними формами рідної мови. У цей період відбувається інтенсивне збагачення словникового запасу дитини, в результаті придбання дитиною нових знань про незнайомі предмети і явища, що стоять поза рамками її особистого досвіду, що особливо важливо для її майбутнього навчання.
Батькам дітей з особливими освітніми потребами
СТРАТЕГІЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
У МОН розробили Національну стратегію розвитку інклюзивної освіти на 2020-2030 роки.
Мета стратегії – сформувати інклюзивне освітнє середовище та створити умови, в яких кожна особа матиме доступ до якісної освіти з урахуванням її потреб.
Відповідно до цього визначають три стратегічні цілі, при реалізації яких інклюзивне освітнє середовище сприятиме реалізації права на якісну освіту, державна політика забезпечуватиме освітні потреби кожної особи, а суспільство є толерантним до людського різноманіття та підтримуватиме якісну і доступну освіту.
Очікують, що в результаті реалізації Національної стратегії заклади освіти стануть інклюзивними, кожен здобувач освіти отримає підтримку та необхідні послуги відповідно до своєї індивідуальної освітньої траєкторії.
Реалізовуватимуть стратегію в межах повноважень Міністерства освіти і науки, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, закладів та установ освіти та громадських організацій.
Очікується, що в результаті реалізації Національної стратегії заклади освіти стануть інклюзивними, де кожен здобувач освіти отримає підтримку та необхідні послуги відповідно до своєї індивідуальної освітньої траєкторії.
ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуги та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.
За допомогою порталу інклюзивної освіти батьки можуть:
подати заяву до інклюзивно-ресурсного центру, не виходячи з дому;
отримати запрошення на проходження комплексного оцінювання (адреса, дата, час);
зберігати заяву та висновок в електронному вигляді;
контролювати проведення занять з дитиною.
Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить психолог центру, який визначає час та дату проведення комплексної оцінки та встановлює наявність таких документів:
документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
свідоцтва про народження дитини;
індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
форми первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ,
у разі потреби — довідки від психіатра.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 10 квітня 2019 р. N 530
Київ
Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, що додається.
| Прем'єр-міністр України | В. ГРОЙСМАН |
Інд. 73
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 10 квітня 2019 р. N 530
ПОРЯДОК
організації діяльності інклюзивних групу закладах дошкільної освіти
1. Цей Порядок визначає організаційні засади діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування та форми власності, крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку на освіту за місцем проживання, соціальну адаптацію та підготовку до отримання наступного рівня освіти.
2. Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до державних та комунальних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти затверджується МОН.
Порядок зарахування, відрахування та переведення вихованців до приватних і корпоративних закладів освіти для здобуття дошкільної освіти визначається засновником (засновниками).
Для дітей з особливими освітніми потребами додатково подається висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
За наявності інвалідності в дитини до заяви додається копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, надана лікарсько-консультативною комісією, або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", копія індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.
Інклюзивна група утворюється засновником (засновниками) в обов'язковому порядку у разі звернення батьків або інших законних представників дитини з особливими освітніми потребами.
3. Директор закладу дошкільної освіти несе відповідальність за організацію та якість освіти, зокрема інклюзивної.
4. Засновник (засновники) закладу дошкільної освіти за умови утворення інклюзивної групи має забезпечити в установленому законодавством порядку:
приведення території закладу, будівель та приміщень у відповідність із вимогами державних будівельних норм щодо закладів дошкільної освіти та інклюзивності;
створення відповідної матеріально-технічної та навчально-методичної бази, у тому числі необхідні навчально-методичні і навчально-наочні посібники, навчально-дидактичне та ігрове обладнання;
утримання відповідного штату працівників, зокрема асистента вихователя інклюзивної групи;
облаштування ресурсної кімнати для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять.
5. Для забезпечення ефективності освітнього процесу в інклюзивних групах кількість дітей з особливими освітніми потребами має становити не більше трьох осіб, зокрема:
одна - три дитини з числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, із затримкою психічного розвитку, зниженим зором, слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
не більше двох осіб з числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення тощо;
не більше однієї дитини із складними порушеннями розвитку.
6. Для забезпечення індивідуалізації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності) складається індивідуальна програма розвитку за формою згідно з додатком.
Індивідуальна програма розвитку розробляється командою психолого-педагогічного супроводу, до складу якої входять педагогічні працівники (директор закладу дошкільної освіти або вихователь-методист, вихователі, асистент вихователя інклюзивної групи, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог (з урахуванням особливих освітніх потреб дитини) та інші), із залученням батьків або інших законних представників дитини.
Працівники інклюзивно-ресурсного центру за запитом закладу дошкільної освіти надають консультації з питань організації інклюзивного навчання, беруть участь у засіданні команди психолого-педагогічного супроводу.
У разі відвідування дитиною з інвалідністю реабілітаційної установи індивідуальна програма розвитку узгоджується з її індивідуальною програмою реабілітації.
Індивідуальна програма розвитку складається на навчальний рік, затверджується директором закладу дошкільної освіти, погоджується батьками або іншими законними представниками дитини та переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.
Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку розробляється індивідуальний освітній план (розділ 7 індивідуальної програми розвитку) строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року.
Здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Базового компонента дошкільної освіти МОН за погодженням з МОЗ.
7. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до індивідуальної програми розвитку та висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги надаються згідно з індивідуальною програмою розвитку відповідними педагогічними працівниками закладу дошкільної освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров'я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.
Директор закладу дошкільної освіти або вихователь-методист здійснює контроль за наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг та станом виконання завдань, визначених в індивідуальній програмі розвитку та індивідуальному освітньому плані (у разі наявності).
Залежно від віку дитини, ступеня складності порушень та з урахуванням її індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності передбачається від двох до восьми психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять на тиждень відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
Години, передбачені для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дитину з особливими освітніми потребами у закладі дошкільної освіти.
Тривалість психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять визначається відповідно до віку дітей та виду діяльності за освітніми лініями.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги можуть надаватися як індивідуально, так і в групі наповнюваністю двоє - шестеро дітей з урахуванням однорідності порушень та індивідуальних особливостей.
8. У разі утворення інклюзивної групи вводиться посада асистента вихователя, який забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу, бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку, адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
Посада асистента вихователя інклюзивної групи закладу дошкільної освіти вводиться з розрахунку одна штатна одиниця на одну інклюзивну групу.
9. За рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини заклад дошкільної освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами. Асистент дитини з особливими освітніми потребами проходить медичний огляд відповідно до вимог законодавства.
10. Виховна робота з дітьми з особливими освітніми потребами ґрунтується на загальнолюдських цінностях та спрямована на забезпечення соціалізації, розвиток комунікативних навичок, навичок самостійності та самообслуговування тощо.
11. Фінансування діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, державної субвенції та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі з урахуванням потреб дитини, визначених в індивідуальній програмі розвитку.
Проєкти МОН започатковані спільно з партнерами під час дистанційного навчання:
- Дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років. Перший випуск доступний до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформах MEGOGO та VoliaTV
- “Навчання без меж” – спільний освітній проєкт Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики, українських телеканалів ПЛЮСПЛЮС, «Піксель» та регіональних каналів Суспільного мовника, а також платформ онлайн-телебачення MEGOGO, Київстар ТБ, 1+1 video, sweet.tv, VoliaTV, Vodafone TV
- МОН спільно з компанією Google Україна створили Всеукраїнський онлайн-розклад для учнів 1-11 класів
- Усі охочі можуть використовувати платформу “Всеукраїнська школа онлайн”, що містить відеоуроки, конспекти, тестові завдання, а також Кабінет вчителя, який допомагає залишатися на зв’язку з учнями; Для зручності розроблено мобільний застосунок, а Youtube-канал МОН містить інформацію, що може стати у пригоді
- Щоденні онлайн-зустрічі о 13.00 та 20.00 із сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти
- МОН у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів “Психологічна турбота від Світлани Ройз”
- Педагоги та дитячі психологи за підтримки Міністерства освіти і науки запустили телеграм-канал “Підтримай дитину“
- Розроблено дитячий інформаційний комікс, як поводитися під час воєнного стану, – збірку інформаційних порад для дітей та їхніх близьких
- Через звернення здобувачів освіти до усього світу МОН об’єднує у “Голос нашої держави сьогодні”
YouTube, Telegram, Viber:
- Дитячий садок онлайн – новий проєкт від Освітнього Хабу
- Інноваційна платформа Mr.Leader для раннього розвитку дитини. Під‘єднання безкоштовне. Для цього потрібно перейти на телеграм-канал та зареєструватись за посиланням
- Телеграм-канали “Павлуша і Ява” та Аудіоказки
- «Цікава наука» – для допитливих дітей старшого віку
- «Книга-мандрівка. Україна» – мультсеріал, героями якого є відомі на весь світ українці, об’єкти та події
- «Каю Український» – франко-канадський мультиплікаційний серіал, знятий за книжками Кристини Льорьо
- «Казки українською» – мультики за мотивами народних казок
- «Казкарик» – веселі мультфільми українською для дітей і дорослих
- «Hey kids» – якісні відео з 3D-анімацією й музикою, яка подобається дітям
- «Телекомпанія Малятко ТВ» – офіційний канал телекомпанії презентує улюблені пісні дітей
- «Телеканал Плюс Плюс» – розважально-пізнавальний канал для сімей із дітьми дошкільного та шкільного віку
- JavaScript – вивчення однієї з найпоширеніших мов програмування
- Python – вивчення базової мови Python
- EdEra для школярів – онлайн-ресурс курсів, освітніх трендів та ефективного навчання. Тут також наявна інформація про те, як бути в безпеці під час війни
- Освіторія – онлайновий медіаканал про освіту та виховання дітей в Україні
- Матема – чат-бот безоплатних занять з математики
- Підтримка для дітей – спільнота для психологічної допомоги дітям
- Школа_інфо – найбільший освітній паблік України з онлайн-уроками, новинами та навчальними лайфхаками
- «Нова школа» – канал повноцінних мультимедійних підручників по кожному предмету з 1 по 11 клас
- «Вишиванчик» – канал, спрямований на розвиток української мови, навчання та виховання дітей рідною мовою
- «Novator film» – канал з анімаційними серіалами про Україну
- «Веселі Саморобки» – розважально-пізнавальний канал з інструкціями цікавих поробок
- «Future Education» – канал мультфільмів про особисті фінанси та прості фінансові лайфхаки на кожен день
Для дошкільнят:
- Для дітей від дошкільного віку та учнів до 6 класу платформа Matific для вивчення математики від освітніх експертів надає безкоштовний доступ до матеріалів в ігровій формі
- Сучасне дошкілля під крилами захист
Видавництва, які надають безкоштовний доступ до книг:
- Дитячі книжки видавництва “Ранок“
- Книгарня Yakaboo надала безоплатний доступ до книжок в мобільному додатку
ТБ-платформи відкрили безкоштовний доступ до мультиків та уроків:
Готовність дитини до школи
Важливо, щоб до школи у дитини був досить різноманітний досвід спілкування з незнайомими людьми – і дорослими і дітьми. Давайте малюкові можливість попрактикувати у встановленні нових контактів. Це може відбуватися в поліклініці, на дитячому майданчику, в магазині.
Деякі діти губляться, не маючи навички “виживання в натовпі” (зайдіть у будь-яку школу на перерві). В якості тренування час від часу можна узяти сина або дочку на великий розважальний захід, відвідати з ним вокзал, проїхатися в громадському транспорті.
З перших днів ваш першокласник почуватиме себе упевнено, якщо заздалегідь прищепити йому елементарні навички роботи на уроці. Наприклад, навчите правильно тримати олівець, орієнтуватися на сторінці зошита або книги, уважно слухати інструкцію і виконувати її, відлічувати потрібну кількість клітинок і т. д. – Варто пам’ятати ось ще про що. При вступі до загальноосвітньої школи дитина не зобов’язана уміти читати, писати або рахувати. Та все ж новий важливий період у своєму житті краще розпочинати з відчуття “Я можу робити ось це і це”, чим з відчуття “Я не умію нічого, що уміють інші діти”.
Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
| А. Гримова, А. Гречишкіна Дошкільний вік — період, коли в дитини формуються уявлення про навколишній світ, явища суспільного життя, взаємини між людьми. Вступаючи у життя, малюки мають засвоїти багато правил, які склалися в суспільстві. Й допомогти їм у цьому маємо ми — педагоги.У доступній формі намагаємося ознайомлювати своїх вихованців із законами гуманного ставлення до людей, нормами поведінки в суспільстві, правилами бережливого ставлення до природи, своїх речей, предметів побуту, керуючись рекомендаціями Базового компонента дошкільної освіти України та Законом України "Про соціальну роботу з дітьми та молодцю". Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій та перешкод. І саме дорослі мають на вчити знаходити вихід із них, почуватися впевнено й комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання, бо в житті, на жаль, не прилітає на допомогу квітк семипелюсткова. Саме на дошкільний заклад покладається виконання замовлення сім'ї щодо формування соціального досвіду вихованців: з одного боку, діти мають набути навичок та практичних умінь для соціальної адаптації, а з іншого — навчитися вирізняти себе з-поміж інших, відстоювати свою індивідуальність, "не розчинятись" у групі однолітків. Наш дитсадок має багаторічний досвід впровадження інноваційної технології з формування соціальної компетентності дошкільнят. Протягом 18 років будуємо педагогічний процес за рекомендаціями Є.Є. Шулешка — відомого російського педагога і психолога. Практика показала, що в процесі навчальної діяльності доцільно спонукати дітей об'єднуватися в малі соціуми по 4-6 осіб. Ці "сімейки" створюються за особистим вибором вихованців. Педагог може в разі потреби допомогти в цьому дітям. Працюючи в підгрупах, наші дошкільнята мають можливість орієнтуватися одне на одного, зазирнути в робо' товариша, набувати навичок взаємодопомоги. В "комп ніях" або "сімейках" кожний знаходить максимально вигідні умови для колективного ділового спілкування. В таких мікрогрупах лідери активізують більш пасивних дітей, кожна дитина може виразити своє ставлення до товаришів, об'єктивно оцінити власні невдачі та успіхи. Той, хто раніше виконав своє завдання, має можливість походити по групі та подивитись, як із ним справилися в інших підгрупах, порівняти з власними результатами. Коли команди змагаються між собою, фішки-нагоро-ди вихователь кладе на середину загального столу кожної команди, незалежно від того, хто з дітей заробив цю фішку. Нашим вихованцям подобаються ситуації спільного пошуку, за яких водночас кожний з учасників може здійснити пробні дії з власної ініціативи. Отже, виховуємо дитину не егоїстичним індивідуумом, колективістом, соціально компетентною особистістю. Процес соціалізації передбачає пристосування дитини до навколишнього світу, суспільного середовища, засвоєння, привласнення нею знань, норм певного угруповання. І відбувається він у трьох основх сферах: ігрова діяльність, спілкування, свідомість. Дошкільний заклад перший відкриває перед дитиною світ соціально-суспільного життя. Разом із родиною він бере на себе функції формування особистості. Щоб полегшити складний і болісний процес адаптації малюків до навчального закладу, у нашому садку було створено Центр розвитку дитини "Розвивалки". Мета його роботи — збереження фізичного й психічного здоров'я малюка, формування його первинної життєвої компетентності. На заняття у Центрі запрошуємо малюків мікрорайону, які готуються вступити до дошкільного закладу. Тут у них формуємо первинні навички соціалізації у грі та в різних видах діяльності (оздоровча гімнастика, заняття з логіки, мовлення, малювання, музика). Робота в Центрі ведеться двічі на тиждень. Увесь час поряд із дитиною перебуває рідна людина (тато, мама, бабуся, дідусь), яка допомагає виконувати завдання, бере участь в іграх, спілкуванні. Коли дитина добре адаптується до однолітків, вихователя, спільної діяльності, вона переходить до загальної групи дошкільного закладу. РОБОТА З ПЕДАГОГАМИ Працюючи над проблемою соціалізації дітей, пам'ятаємо: як неможливо навчитися кататися на велосипеді без велосипеда, так і впровадження педагогічних інновацій потребує апробацій та тренування педагога. Мало почути або прочитати щось. Треба навчитися самому інакше мислити і діяти. Потім відпрацьовувати набуті вміння. Рольові Ігри, мозкові штурми, обговорення ситуацій, виконання проектів — ось неповний перелік форм методичної роботи, які пропонуємо вихователям. Нижче подаємо одну з них. Соціалізація у період дошкільного дитинства Заняття з елементами тренінгу з педагогами Мета: дати вихователям знання про формування соціальної компетентності дітей. Очікуваний результат. Наприкінці заняття педагоги мають: • Знати компоненти дитячої субкультури (дитячий фольклор, ігри, гумор, інтереси, мода, естетичні уявлення, правовий кодекс, спілкування). • Продемонструвати вміння налагодити позитивне спілкування, активну та дружну роботу в команді. • Запропонувати дидактичну гру з діагностики соціальної компетентності дошкільнят. Обладнання та матеріали: маркери, аркуші паперу формату А-4, тексти для інсценізації, стікери або паперові смужки та скотч. Попередня робота: ознайомитися з поняттями: субкультура, соціалізація, соціальна компетентність; з моделлю соціалізації дитини. Орієнтовний план заняття: 1. Вступне слово, стартові завдання — 10 хв. 2. Робота у групах, презентації — 15 хв. 3. Підсумкове завдання — 10 хв. 4. Завершення тренінгу — 5хв. 5. Усього — 40 хв. Вступне слово Привітання до колег, оголошення теми заняття. — Пригадаймо, яке слово ми найчастіше промовляємо щодня. Звичайно, слова можуть бути різними. Але, погодьтеся, найчастіше за інші ми говоримо слово "хочу". Так? У когось це "хочу" не дуже велике та голосне. Воно вміє потерпіти, зачекати, а в декого воно таке величезне, голосне, вередливе, що про нього знають, чують усі люди на вулиці, в крамниці, в дитсадку. От покажіть руками, яке завбільшки ваше "хочу". Гра "По секрету всім-усім" За допомогою гри "струмочок" вибираємо собі пару та розповідаємо одне одному свої секрети. Починати розповідь треба фразою: "Я хочу, щоб у мене було багато...", "Я хочу, щоб мені подарували..." — А тепер складіть розповідь про свого товариша і перекажіть нам. — Ось ми й дізналися про маленькі секрети своїх друзів, колег. Продовжимо. Об'єднаймося у три підгрупи — "Діти", "Батьки", "Вихователі" — за допомогою лічилки "Зелений, жовтий, червоний" або якоїсь іншої. Стартові завдання: першій підгрупі ("Діти"): проінсценувати уривок "Відповідь" (за Василем Сухомлинським). — Одного разу маленьке Курча знайшло великого Півня. — Чому у чаплі довгий дзьоб, а в мене зовсім маленький? — запитало воно. — Відчепися! — Чому в зайця довгі вуха, а в мене навіть малесеньких немає? — Не чіпляйся! — Чому в кішки м'яка гарна шубка, а в мене якийсь жовтий пух? — Відійди кажу! Замовкни! — Чому навіть маленьке цуценя вміє вертіти хвостиком, а в мене ніякого хвостика немає? — Та відчепися ж ти! — гримнув Півень. — Чому в цапка є гарні ріжки, а у мене навіть поганеньких немає? — Припини! Іди геть! — Усе відчепися... геть ... припини! Чому всім маленьким дорослі відповідають на запитання, а ти — ні? — пропищало Курча. — Тому що ти не запитуєш, а просто всім заздриш! — сердито відповів Півень. І це була чиста правда; другій підгрупі ("Батьки"): посадити уявне жовте курча собі на долоню й спробувати його переконати. Наприклад: "Дуже добре, що в тебе жовтий пух, тому що ..."; "Хоч у тебе короткий дзьоб, але ..."; третій підгрупі ("Вихователі"): дати пораду. Наприклад: "Не заздри іншим, а сам намагайся стати кращим", "Щоб виріс дзьоб, як у чаплі, треба ..." Такі ігри допомагають краще зрозуміти себе та інших. Руханка "Ящірка" Рахуємося на робочі дні тижня, об'єднуємося по тр*. особи, із трійок утворюємо "ящірок". Для цього треба стати один за одним, покласти руки на плечі тому, хто попереду. На спину останнього прикріпити стікер (хві ящірки). Правила гри. Якщо спробувати зловити ящірку за хвіст, вона втече і залишить хвіст у руках. У цій грі ви будете водночас і ящіркою, і мисливцем. Ваше завдання відірвати якомога більше хвостів у інших ящірок. Ящірка без хвоста виходить з гри. Переможуть ті, хто відірве найбільше хвостів, поки їхній хвіст на місці. Основні завдання Робота з літературою у підгрупах-"ящірках": • Дитячі ігри • Дитячий фольклор • Дитячий гумор • Релігійні уявлення • Спілкування • Правовий кодекс • Дитяча мода Підсумкове завдання Групи "Діти", "Батьки", "Вихователі" об'єднуються висловлюють свої побажання щодо формування соціал ної компетентності дітей. Висновок: формування соціальної компетентності дошкільнят здійснюють батьки, вихователі та дитяче ти вариство в навчально-виховній, Ігровій діяльності та повсякденній життєдіяльності. Завершення тренінгу Усі учасники стають у коло, беруться за руки та обігрують "Вдячний вірш" Марії Познанської. Ведучий. — Я всміхаюсь сонечку: Усі. — Здрастуй, золоте! Усі піднімають руки вгору та повторюють: — Здрастуй, золоте! Ведучий. — Я всміхаюсь квіточці: — Хай вона цвіте! Усі. — Хай вона цвіте! Ведучий. — Я всміхаюсь дощику: — Лийся, мов з відра! Усі. — Лийся, мов з відра! Ведучий. — Друзям усміхаюся: — Зичу всім добра! Усі. — Зичу всім добра! РОБОТА З БАТЬКАМИ Навчання та виховання дитини — спільне завдання дошкільного закладу та родини. Родина відіграє важливу роль у підготовці до життя своєї дитини. І дошкільний заклад — ідеальний помічник батьків у цій важливій справі. Формування соціально-комунікативної компетентності дитини 6 років неможливе без набуття нею досвіду позитивного розв'язання життєвих колізій. Починаючи з раннього віку, діти постійно потрапляють у ситуації, з яких мусять знаходити вихід. Першочергове завдання педагогів і батьків — навчити малюків способів позитивного розв'язання різних проблем. Вправляння в позитивному розв'язанні життєвих ситуацій Тренінювє заняття з батьками Мета: ознайомити батьків з методикою досягнення позитивних результатів, формування соціально-комунікативної компетентності дітей. Спонукати їх до партнерства у реалізації спільних завдань. Стартові завдання Вправа "Знайомство" Мета: допомогти батькам краще пізнати своїх дітей, створити дружню атмосферу. Позитивно налаштувати їх на спільну роботу з педагогами. Запропонувати батькам написати ім'я своєї дитини вертикально: згори вниз, а навпроти кожної літери записати якість дитини, що починається з цієї літери. А — активний, адекватний, агресивний, азартний, артистичний... Р — розумний, рухливий... Т — творчий, технічний... Е — емоційний, енергійний... М — милий, малий... Усі аркушики розмістити на загальному плакаті під назвою "Наша група". Вправа "Інтерв'ю" Мета : учити батьків об'єктивно оцінювати власну дитину (досягнення, особливості, найцікавіші моменти життя, те, що найбільше подобається дитині). Батькам пропонують взяти одне в одного інтерв'ю про якийсь вчинок їхнього сина або доньки, що їх здивував, розсмішив, зворушив, і потім переповісти одержану інформацію присутнім. Гра "Чарівна мотузочка" Мета: обговорити комунікативні та конфліктні фактори, вправлятися в роботі у малих соціумах. Об'єднати батьків у дві підгрупи, роздати їм малюнки із зображенням того, як поводяться діти або літературні персонажі у різних ситуаціях. Завдання групам — записати якнайбільше: першій підгрупі — конфліктних факторів, що підвищують вразливість дитини; другій підгрупі — факторів, що допомагають уникнути конфліктів. Вправа "Наші очікування" Мета: з'ясувати очікування батьків щодо ролі дошкільного закладу у вихованні дітей. Батьки працюють у двох групах. Перша група має визначити, що дитсадок може дати їхнім дітям. Друга група — обговорити, від чого дитсадок може захистити дітей. Учасники зачитують свої очікування та наклеюють їх на плакати. Обговорення на тему "Чи всі очікування батьків можна задовольнити ігровою та навчальною діяльністю?" (Позитивним прикладом, допомогою, бесідою ...). Висновок: наше спільне завдання — не тільки дати дітям знання, а й сформувати та розвинути особистісні якості кожної дитини. Притча "Крамничка можливостей" Одного разу чоловікові наснилося, начебто він ішов містом і зайшов до крамнички. Він довго ходив між полиць, на яких лежали різноманітні екзотичні овочі та фрукти, що приголомшували незвичайним виглядом, яскравими кольорами, ніжними пахощами. Але варто було чоловікові взяти з полички плід, як той одразу перетворювався на крихітне зернятко. Тоді він звернувся до продавця: — Дайте мені, будь ласка, ось той фрукт. Але господар відповів: — Ми не продаємо плодів, ми торгуємо насінням. Мораль: кожен має у своєму житті багато можливостей, але головне— реалізувати їх. Заняття з батьками з елементами тренінгу є першою сходинкою на шляху формування відповідальності тат і мам за соціалізацію дітей. Ми впевнені: саме тільки перебування наших Надійок, Оксанок, Сергійків, Петрусів у культурному середовищі не зробить їх добрими, милосердними, гуманними. Потрібна систематична, копітка, повсякденна робота батьків та педагогів, щоб навчити дітей поводитися у різних життєвих ситуаціях за законами Добра, Краси, Ввічливості, Людяності. Адже соціалізація — складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в дошкільному дитинстві. |
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
з проблеми патріотичного виховання дошкільнят
1. Як Ви знайомите дітей з навколишнім світом?
2. Чи виховуєте Ви у своєї дитини дбайливе ставлення до природи рідного краю - чи бере участь Ваш дитина в роботі на городі, доглядає за тваринами, за квітами?
3. Розмовляєте Ви про рідне місто?
4. Буваєте на святах, присвячених Дню міста?
5. Як часто Ви з дітьми слухаєте (співаєте, розповідаєте) пісні, вірші про Батьківщину, про природу рідної країни;
6. Робите виїзди на природу?
7. Спільно читаєте книги?
8. Дивитеся телевізор?
9. На Ваш погляд, чи володієте Ви достатньою інформацією про рідну країну, місто, щоб відповісти на виникаючі у дитини питання?
10. Чи потрібна Вам допомога педагогів в отриманні інформації про рідній країні, місто, в чомусь ще?
Як виховати патріота в сім'ї
Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних - це дуже важливо , для інших - нічого особливого , треті - поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов'язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.
Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім'ї.
Але з чого почати? Існує кілька рекомендацій, які допоможуть знайти відповідь на питання як виховати патріота в сім'ї.
Ми живемо в найкращій країні.
Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ній погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не вибирають. І повірте,як би вам не здавалося, що десь краще, це не зовсім правда. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть , щоб про них думали тільки добре .Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не сильно прикрашайте ситуацію, вчіть дитину бути ще й реалістом .
Обов'язково подорожуйте.
Не потрібно відразу їхати за кордон, і в рідній країні є маса місць, від яких просто дух захоплює. Та й напевно ви ще не встигли скрізь побувати.Показуйте дитині на наочності всю красу і захоплюючу історію рідного краю.Пам'ятайте, що скоро ваша дитина стане зовсім дорослою, і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства закласти маленьке зернятко патріотизму, воно потім зможе прорости.
Культурний розвиток дитини.
Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані, і не хочеться нічого окрім як чашечки чаю і подивитися телевізор - вставайте і йдіть з дитиною в музей, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт . Культурний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування . Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть так, що б потім було прикро за втрачену можливість.
Більше позитиву .
Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.
Підтримуйте свою дитину.
При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка . І мова йде про всебічну підтримку . Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах , захопленнях, інтересах . Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків. Пояснюйте дитині, чому ви поступаєте по відношенню до нього або іншої людини саме так, а не інакше, і просіть, що б він аргументував свої вчинки так само.Навіть якщо ви не бачите перспективи, все одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. І раптом у нього дійсно все вийде. Такі відносини зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати його дії.
Поради батькам щодо розвитку
логіко-математичного мислення дітей
Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять, індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних та сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення, вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання – це завдання найближчих їй людей, а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.
Пропонуємо декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування.
«МАТЕМАТИЧНІ» поради на щодень
На прогулянці
· На прогулянці звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, як ви у горах чи у будинку чули, як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад: «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі…) «чотири», «чотири»… Така гра не лише допоможе дитині запам’ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.
У кімнаті
* Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казочку, оповідання, віршик, перед тим, як задовольнити її прохання, запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 до 10).
* Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуйте дитині взяти участь у процесі, підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмасові горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один в один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них серіаційні ряди, групуючи за певними ознаками. Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.
* Заохочуйте дитину самостійно організувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.
На кухні
· Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування моркви, буряка, картоплі, цибулі.
· Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацю макарони різні за формою та розміром і запропонуйте розкласти (згрупувати) їх за однією або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику.
· Приготування вареників – цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом; скільки було до того, як він почав ліпити, і скільки стало. Обов’язково відзначайте вклад дитини у спільну справу, не скупіться на похвалу.
· Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання. За таким же принципом можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти.
· З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, кораблик або те, що їй заманеться. При цьому ставте умову – використовувати губки лише певного кольору або розміру. Якщо вдасться, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить.Так у малюка розвиватиметься вміння класифікувати, лічити, а також креативне мислення.
· Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місце розташування. Наприклад: «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху; в шухляді; біля чайника; під каструлею; справа від глибокої тарілки.» Це сприяє розвитку вміння орієнтуватися у просторі, закріпленню уявлення про геометричні фігури, а також активізації у мовленні назв посуду.
В природі
· Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою, які, за словами людей, приносять щастя тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром, кольором, нанизати на нитку.
· Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом накладання одне на одне.
· Цікаво буде оголосити конкурс на віднайдення найменшого чи найбільшого камінчика.
· Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.
· Пропонуйте шукати камінці певної форми (схожі на трикутник, квадрат, круг) та групувати їх.
· Малеча полюбляє кидати камінчики у воду. Позмагайтеся і покидайте їх на дальність: хто кинув далі, хто ближче.
· З шишок, каштанів. камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано більше.
· Залучайте дітей до ігор: «Скільки кроків до дерева?», «Який листочок більший?», «Виклади листочки за зростом».
· Під час спостережень за деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування у просторі запитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; хто живе на дереві, а хто під ним.
· Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та прикласти до умовної мірки (лінійки); викласти з листочків велике та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого (найнижчого) дерева.
Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка – цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лише відповідних математичних вмінь, але й загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.
ШАНОВНІ БАТЬКИ !
2. Що Вас радує у вашій дитині?
3. Що Вас особливо хвилює?
4. За що Ви найчастіше схвалюєте свою дитину?
5. За що висловлюєте їй незадоволення?
6. Якими б Ви хотіли бачити друзів своєї дитини? Чому?
7. Яким із перерахованих справ Ви надаєте перевагу (розмістіть номери зліва від переліку в порядку переваги)
а) сон;
в) транспорт;
г) приготування їжі;
д) турбота про зовнішність;
е) купівля потрібних предметів у магазині;
ж) турбота про дітей;
з) спілкування з товаришами, друзями;
і) читання художньої літератури, газет;
к) відвідування театрів, виставок;
л) прослуховування радіо та перегляд телепередач;
м) заняття спортом.
| |
Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні...Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка (навіть якщо він розташований поруч з будинком чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?
Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу до дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?
Беріть ініціативу у свої руки!Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе.
Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (і калюжі (кучугури, ями тощо)».
Повірте, спрацьовує. Крім того, і дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте!
Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.Повторюйте вивчені з дитиною віршики або співайте пісеньки.
Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна використовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Наприклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад зелений, і називає предмети тільки ці кольору. За кілька днів — жовтий тощо.За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося.Наприклад, «вовк — коза».
Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показ як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.
Бажаємо успіхів!
Суть гри:
Дорослий називає характеристики якогось предмета, а дитина має вгадати його.
Наприклад, годинник, який допомагає прокинуться? - Будильник; вечірня їжа? - Вечеря; місце навчання? - Школа. Після чого, дитина задає питання дорослому (якщо у дитини виникають труднощі, йому потрібно допомогти).
Алгоритм гри:
Дорослий описує якийсь предмет
Дитина повинна назвати це одним словом
Дорослий і дитина міняються місцями
Гра розвиває мову дитини.
ВІДГАДАЙ, ЩО НА СТОЛІ
Правила і тонкощі
Татам, враховуючи їх зайнятись, необхідно скласти список правил (орієнтовний, звичайно) виховуючи дитину.Завжди знаходити час для своїх дітей. Навіть якщо дуже зайняті.Телефонувати їм з роботи, дозволяти їм відправляти факси з малюнками чи віршами електронною поштою, надсилати СМСки – діти повинні знати, що вони дуже важливі для свого тата. Складно? Звичайно. А хто казав, що діти – це просто?
5.
· Познайомте дитину заздалегідь зі школою, учителькою та майбутніми однокласниками.
· Розповідайте малюкові про школу, про свій дитячий шкільний досвід.
Основними компонентами загальної (психологічної) готовності до школи є:
; передумови для формування навчальних умінь і загалом навчальної діяльності.
Не прощайтеся з дитиною фразами - «дивись не балуйся», «веди себе добре», «щоб сьогодні не було поганих оцінок» , «якщо ти зробиш, то ...» і т.д, дитина не комп’ютер щоб її такими фразами програмувати. Побажайте краще удачі, та підбадьорте, якщо знаєте що сьогодні такий важкий день для вашої дитини.
4. Навчіть своє чадо «тримати спину»
Ванька – встанька.Початкове положення - лежачи на спині. Плавно, намагаючись тримати спину рівною, піднятися в положення сидячи. Опуститися, повторити 5-7 разів.
Група II - діти здорові, але які можуть мати невеликі проблеми зі здоров'ям, наприклад, дитина може страждати алергічним захворюванням або мати зайву вагу. Також - діти з хронічними захворюваннями в стадії стійкої клініко-лабораторної ремісії (не менше 3-5 років) або частими ГРЗ.
СТРАХ ЧЕТВЕРТИЙ: ВИБІР УЧИТЕЛЯ
Недарма кажуть: «Обираючи дитині першого вчителя, ти начебто обираєш їй долю». Це вислів правильний хоча б тому, що в цьому віці вчитель для дитини часто перебуває на першому місці, тож для неї дуже важливі його турбота й увага.
Першокласник має довіряти своєму вчителеві. Лише в цьому випадку він почувається у безпеці й упевнений у своїх силах, охоче спілкується з однолітками і дорослими, навчається з інтересом.
Рецепт проти цього страху існує лише один: обираємо дитині не школу, а вчителя.
Про що слід пам'ятати?
1. У період адаптації слід бути особливо дбайливими й спробувати знизити психологічне навантаження. Жодних брутальних слів, докорів, невдоволення результатами! Ласкаве слово, похвала, чуйність, увага — краща підтримка для маленького учня, що надасть змогу зберегти його здоров'я.
2. Необхідно упорядкувати режим дня. Нічний сон має бути тривалим — не менше ніж 10 годин, денний сон також обов'язковий — 1,5 години.
3. Домашні заняття не мають тривати годинами, а тим більше їх не варто виконувати «за один присід». Бажано робити 10-15-хвилинні перерви для відпочинку після виконання кожного завдання з певного предмета. Якщо ви вирішили контролювати виконання завдання, після свого повернення з роботи, то потрібно бути готовим, що гарних результатів це не матиме. Як правило, після 19-ї години працездатність дитини знижується, вона стає неуважною і розсіяною. До речі, письмові домашні завдання у 1-му класі не задають, і батьки мають знати про це.
4. Якщо дитина фізично ослаблена і має проблеми зі здоров'ям, імовірно, з додатковим навчанням у музичній і художній школі не варто квапитися. З іншого боку, помірні заняття плаванням, гімнастикою, бігом, зимовими видами спорту під час першого року навчання допоможуть зміцнити здоров'я.
5. Не можна забувати про повноцінне збалансоване харчування. Тож не забувайте пропонувати школяреві сніданок, навіть, якщо він категорично відмовляється від їжі вранці. Умовте дитину, щоб вона хоча б випила склянку соку чи з'їла яблуко.
6. Прогулянки, фізичні вправи, ігри на свіжому повітрі мають бути обов'язковими. Такий активний відпочинок буде значно кориснішим, ніж лежання перед телевізором.
7. Варто уважно ставитися до скарг дитини на нездужання, втому, головний біль, безсоння тощо. Як правило, це об'єктивні показники того, що дитина зазнає труднощів у навчанні.
